Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Росселанд Свен (31.III.1894 — 19.I.1985)

 Rosseland

 

Норвезький астроном Свен Росселанд народився 31 березня 1894 р. в комуні Квам, на півдні Норвегії. Здобув вищу освіту в університеті м. Осло. Протягом 1924—1926 рр. — співробітник обсерваторії Маунт-Вілсон. У 1929—1930 роках — професор астрономії Гарвардської обсерваторії, а також професор (1928—1965) астрономії університету Осло. Упродовж 1934—1965 рр. — директор інституту теоретичної астрофізики університету Осло.

 

Галузь наукових інтересів Свена Росселанда — внутрішня будова зір, теорія переносу випромінювання. Одним з перших застосував квантову механіку для вирішення астрофізичних завдань. Розробив метод усереднення коефіцієнта поглинання зоряної речовини. Визначив механізм (теорема Росселанда), що забезпечує світіння газових туманностей. Сформулював проблему поширення випромінювання в рухомій речовині. Отримав низку важливих результатів з інших питань теорії внутрішньої будови зір (стійкість зоряних конфігурацій, обертання зір, пульсації змінних зір тощо).

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1646 Росселанд.

 

Свен Росселанд помер 19 січня 1985 р. в комуні Берум.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1