Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Зображення Сонця з високою роздільною здатністю показують, як спалахи впливають на його атмосферу

20 жовтня 2024

 

Сонячні спалахи — це дивовижна річ, яка має глибокий вплив на те, що астрономи називають «космічною погодою». Ці події змінюються залежно від 11-річного циклу активності Сонця, вивільняючи в космос величезну кількість випромінювання в усьому електромагнітному спектрі (від ультрафіолетового до рентгенівського). Наслідки спалахів земляни спостерігають з незапам’ятних часів, зокрема полярні сяйва у високих широтах, але предметом вивчення та прогнозування вони є лише близько півтора століття. Однак про ці драматичні події науковці ще багато чого не знають.

Докладніше:

Астрономи виявили, що дані від «Вебба» суперечать моделям реіонізації

11 жовтня 2024

 

Реіонізація — це критичний період, коли перші зорі та галактики змінили фізичну структуру свого довкілля, а згодом і всього Всесвіту. Загальноприйняті теорії стверджують, що ця епоха закінчилася приблизно через 1 мільярд років після Великого Вибуху. Однак, якщо розрахувати цю віху за допомогою даних спостережень космічного телескопа Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), реіонізація завершилася б принаймні на 350 мільйонів років раніше, ніж очікували досі астрономи. Про це йдеться в новій статті, опублікованій у Monthly Notices of the Royal Astronomical Society: Letters.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Росселанд Свен (31.III.1894 — 19.I.1985)

 Rosseland

 

Норвезький астроном Свен Росселанд народився 31 березня 1894 р. в комуні Квам, на півдні Норвегії. Здобув вищу освіту в університеті м. Осло. Протягом 1924—1926 рр. — співробітник обсерваторії Маунт-Вілсон. У 1929—1930 роках — професор астрономії Гарвардської обсерваторії, а також професор (1928—1965) астрономії університету Осло. Упродовж 1934—1965 рр. — директор інституту теоретичної астрофізики університету Осло.

 

Галузь наукових інтересів Свена Росселанда — внутрішня будова зір, теорія переносу випромінювання. Одним з перших застосував квантову механіку для вирішення астрофізичних завдань. Розробив метод усереднення коефіцієнта поглинання зоряної речовини. Визначив механізм (теорема Росселанда), що забезпечує світіння газових туманностей. Сформулював проблему поширення випромінювання в рухомій речовині. Отримав низку важливих результатів з інших питань теорії внутрішньої будови зір (стійкість зоряних конфігурацій, обертання зір, пульсації змінних зір тощо).

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1646 Росселанд.

 

Свен Росселанд помер 19 січня 1985 р. в комуні Берум.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1