Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

 

 

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

 

З нагоди ювілею в ГАО 1517 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

 

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Чорну діру середньої маси виявлено в наймасивнішому кулястому скупченні Молочного Шляху

11 липня 2024

Вивчивши понад 500 зображень, отриманих за допомогою Космічного телескопа імені Габбла, астрономи знайшли докази існування чорної діри з масою 20 000 сонячних мас у центрі Омега Кентавра, кулястого скупчення, яке лежить в сузір’ї Кентавра на відстані 5430 парсек (17 710 світлових років) від Сонця.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Саґан Едвард Карл (9.XI.1934 — 20.XII.1996)

 

Sagan 

Американський астроном Карл Едвард Саґан народився 9 листопада 1934 р. у Нью-Йорку (його рідні, зокрема батько, походили з України). Здобув (1955) вищу освіту в Чиказькому університеті. Потім працював в університеті штату Індіана (в 1952—1953 рр. був лаборантом у лабораторії Нобелівського лауреата генетика Г. Муллера). З 1960 р. — асистент в Єркській обсерваторії Чиказького університету, Каліфорнійському університеті в Берклі та Стенфордському університеті. Упродовж 1962—1968 рр. викладав астрономію в Гарвардському університеті й працював у Смітсонівській астрофізичній обсерваторії. З 1968 р. і до кінця життя був професором астрономії та космічних досліджень Корнеллського університету, а також керівником лабораторії з вивчення планет.

 

Галузь наукових інтересів Карла Саґан — планети, проблема походження життя на Землі та можливість його пошуків у Всесвіті. Виявив органічні молекули в атмосфері Юпітера. За даними радіолокації передбачив великі перепади висот (до 16 км) на Марсі. Автор «парникової моделі» атмосфери Венери. Брав участь у дослідженні планет космічними апаратами. Ініціював розміщення на автоматичних міжпланетних космічних станціях («Вояджер-1» та «Вояджер-2») послань позаземним цивілізаціям.

 

Упродовж 1970—1979 років — перший головний редактор міжнародного наукового журналу «Ікарус», присвяченого вивченню Сонячної системи. Один із засновників (1979) Планетного товариства. Відомий популяризатор науки і письменник (автор двох десятків науково-популярних книжок, що виходили різними мовами). Лауреат Пулітцерівської премії 1978 р. за книжку «Дракони Едема. Роздуми про еволюцію людського мозку» (1977). За мотивами його книжки «Космос» (1980) було знято науково-популярний фільм «Космос: персональна подорож» з автором у ролі ведучого. 2014 р. вийшов фільм «Космос: простір і час», що є продовженням попереднього.

 

На честь науковця названо кратер на Марсі, місце посадки першого марсохода «Марс Патфайндер» отримало назву «Меморіальна станція Карла Саґана», астероїд 2709 Саґан.

 

Карл Едвард Саґан помер 20 грудня 1996 р. в Сіетлі.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1