Шарльє Людвіг Вільгельм Карл

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Шарльє Людвіг Вільгельм Карл (1.IV.1862 — 5.XI.1934)

Sharlie

Шведський астроном Карл Вільгельм Людвіг Шарльє народився 1 квітня 1862 р. у м. Естерзунд. Здобув вищу освіту в Уппсальському університеті. Протягом 1884—1887 рр. працював асистентом в Уппсальській обсерваторії. У 1887—1888 роках — доцент Уппсальського університету. Упродовж 1888—1890 рр. був асистентом в Стокгольмській обсерваторії. Протягом 1890—1897 років працював на посаді астронома-спостерігача Уппсальської обсерваторії. У 1897—1927 рр. — професор астрономії і директор обсерваторії Лундського університету.

Галузь наукових інтересів Карла Шарльє — небесна механіка, зоряна астрономія, космологія. Розвинув (1908—1922) теорію ієрархічної будови Всесвіту (зорі утворюють скупчення, скупчення — галактику, галактики — метагалактику й т.д.), середня щільність якої зменшується з ростом масштабу, що дозволяє уникнути гравітаційного і фотометричного парадоксів. Застосував статистичні методи до вивчення просторового розподілу зір в Галактиці й рухів зір в околицях Сонця. Розвинув запропоновану Карлом Шварцшильдом теорію еліпсоїдального розподілу швидкостей зір у Галактиці. Виявив існування систематичного зміщення власних рухів зір на всіх галактичних довготах (середня величина зміщення становила приблизно 0,024″ на рік, що могло вказувати на факт обертання Галактики).

Вивчав вікові збурення орбіт астероїдів. Розвинув отриманий Жозефом-Луї Лагранжем розв’язок задачі визначення орбіти за трьома спостереженнями і зробив його зручним для практичних обчислень.

На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер на Марсі, астероїд 8677 Шарльє.

Карл Вільгельм Людвіг Шарльє помер 5 листопада 1934 р. у м. Лунд (Швеція).