Шлезінґер Френк

Останні новини

Створено найдокладнішу інфрачервону мапу Молочного Шляху

26 вересня 2024

Астрономи оприлюднили величезну інфрачервону мапу Молочного Шляху, яка містить понад 1,5 мільярда об’єктів — найдокладнішу з коли-небудь створених. За допомогою телескопа VISTA Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), наукова група спостерігала за центральними районами нашої галактики понад 13 років. Було отримано 500 терабайтів даних — це найбільший спостережний проєкт, який коли-небудь здійснювали за допомогою телескопа ESO.

Докладніше:

Довкілля квазарів раннього Всесвіту справді захаращені

24 вересня 2024

Нова знахідка, виявлена за допомогою Камери темної енергії (Dark Energy Camera), надає чітке пояснення головоломки «міської щільності» квазара.

Спостереження за допомогою Камери темної енергії (Dark Energy Camera, DECam) підтверджують очікування астрономів про те, що квазари раннього Всесвіту утворилися в ділянках космосу, густонаселених галактиками-супутниками. Винятково широке поле зору DECam та спеціальні фільтри зіграли вирішальну роль у досягненні цього результату. Спостереження також показують, чому попередні дослідження, спрямовані на визначення щільності околиць квазарів раннього Всесвіту, дали суперечливі результати.

Докладніше:

Шлезінґер Френк (11.V.1871 — 10.VII.1943)

Shlesinher

Американський астроном Френк Шлезінґер народився 11 травня 1871 р. в Нью-Йорку. Здобувши (1890) вищу освіту в Сіті-Коледжі в Нью-Йорку, продовжив навчання в Колумбійському університеті. Протягом 1899—1903 рр. очолював уперше створену міжнародну широтну станцію в Юкая (шт. Каліфорнія). У 1903—1905 рр. працював в Єркській обсерваторії. Упродовж 1905—1920 років — директор обсерваторії Аллегені. У 1920—1941 рр. — директор Єльської обсерваторії.

Галузь наукових інтересів Френка Шлезінґера — зоряні паралакси, практична астрономія. Запропонував (1899) фотографічний метод для визначення зоряних паралаксів (застосував його, працюючи в Єркській обсерваторії). Досліджуючи (1909) спектри двох затемнюваних подвійних зір (δ Терезів і λ Тельця), дійшов висновку про обертання їхніх компонентів. Опублікував (1924) «Загальний каталог паралаксів», що містить інформацію про 1870 зір (у 1935 р. вийшло друге видання, що містити дані про 7534 об’єктів).

Показав, що для отримання точних положень зір, крім меридіанних інструментів, можна використовувати астрографи (за цією ідеєю були спроектовані й виготовлені перші ширококутні астрографи). Почав (1914) перші досліди фотографування ділянок зоряного неба на цих інструментах в обсерваторіях Аллегені і Єльського університету. Їхні результати дали можливість організувати в кількох обсерваторіях Північної і Південної півкуль тривалі спостереження для створення «Єльських зонних каталогів» положень і власних рухів зір (до 1970 р. було видано 30 томів цих каталогів).

Розробив (1926) метод визначення положення об’єкта на фотопластинці (метод названо ім’ям Шлезінґера). Спроектував і побудував зеніт-телескоп з автоматичним перекладанням інструменту. Керував роботами з будівництва 26-дюймового рефрактора для Йоганнесбурзької обсерваторії (інструмент встановили в 1925 році). Опублікував (1940) «Каталог яскравих зір», що містив найважливіші відомості про зорі з блиском не нижче 6,5 зоряної величини.

Віце-президент (1925—1932) і президент (1932—1935) Міжнародного астрономічного союзу. На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1770 Шлезінґер.

Френк Шлезінґер помер 10 липня 1943 р. у м. Старий Лайма (шт. Коннектикут).