Шлезінґер Френк

Останні новини

Космічний гамма-телескоп «Фермі» допоміг створити каталог майже 300 гамма-пульсарів

30 листопада 2023

27 листопада поточного року на сайті американського Національного аерокосмічного агентства (NASA) з’явилася замітка про новий каталог 294 пульсарів, які випромінюють у гамма-діапазоні електромагнітних хвиль. Його створила міжнародна група астрономів, що її очолює Девід Сміт (David Smith) — провідний науковий співробітник Астрофізичної лабораторії в Бордо (Франція), котра є підрозділом Французького національного центру наукових досліджень.

Докладніше:

Астрономи вперше виявили диск навколо зорі в іншій галактиці

29 листопада 2023

Астрономи виявили диск навколо молодої зорі у Великій Магеллановій Хмарі, галактиці, сусідній з нашою. Це вперше, коли такий диск, ідентичний тим, з яких утворюються планети в Молочному Шляху, знайдено за межами нашої галактики. Нові спостереження дали змогу побачити масивну молоду зорю, яка зростає та накопичує речовину з довкілля і утворює диск, що обертається. Відкриття зроблено за допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA) у Чилі, яку на умовах партнерства використовують науковці Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO).

Докладніше:

Шлезінґер Френк (11.V.1871 — 10.VII.1943)

Shlesinher

Американський астроном Френк Шлезінґер народився 11 травня 1871 р. в Нью-Йорку. Здобувши (1890) вищу освіту в Сіті-Коледжі в Нью-Йорку, продовжив навчання в Колумбійському університеті. Протягом 1899—1903 рр. очолював уперше створену міжнародну широтну станцію в Юкая (шт. Каліфорнія). У 1903—1905 рр. працював в Єркській обсерваторії. Упродовж 1905—1920 років — директор обсерваторії Аллегені. У 1920—1941 рр. — директор Єльської обсерваторії.

Галузь наукових інтересів Френка Шлезінґера — зоряні паралакси, практична астрономія. Запропонував (1899) фотографічний метод для визначення зоряних паралаксів (застосував його, працюючи в Єркській обсерваторії). Досліджуючи (1909) спектри двох затемнюваних подвійних зір (δ Терезів і λ Тельця), дійшов висновку про обертання їхніх компонентів. Опублікував (1924) «Загальний каталог паралаксів», що містить інформацію про 1870 зір (у 1935 р. вийшло друге видання, що містити дані про 7534 об’єктів).

Показав, що для отримання точних положень зір, крім меридіанних інструментів, можна використовувати астрографи (за цією ідеєю були спроектовані й виготовлені перші ширококутні астрографи). Почав (1914) перші досліди фотографування ділянок зоряного неба на цих інструментах в обсерваторіях Аллегені і Єльського університету. Їхні результати дали можливість організувати в кількох обсерваторіях Північної і Південної півкуль тривалі спостереження для створення «Єльських зонних каталогів» положень і власних рухів зір (до 1970 р. було видано 30 томів цих каталогів).

Розробив (1926) метод визначення положення об’єкта на фотопластинці (метод названо ім’ям Шлезінґера). Спроектував і побудував зеніт-телескоп з автоматичним перекладанням інструменту. Керував роботами з будівництва 26-дюймового рефрактора для Йоганнесбурзької обсерваторії (інструмент встановили в 1925 році). Опублікував (1940) «Каталог яскравих зір», що містив найважливіші відомості про зорі з блиском не нижче 6,5 зоряної величини.

Віце-президент (1925—1932) і президент (1932—1935) Міжнародного астрономічного союзу. На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1770 Шлезінґер.

Френк Шлезінґер помер 10 липня 1943 р. у м. Старий Лайма (шт. Коннектикут).