Штернберг Павло Карлович

Останні новини

Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше

24 квітня 2024

Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.

Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Докладніше:

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Штернберг Павло Карлович (3.IV.1865 — 1.II.1920)

Shternberh

Російський астроном і політичний діяч (один з керівників Жовтневого перевороту в Москві) Павло Карлович Штернберг народився 3 квітня 1865 р. в Орлі. Здобувши (1887) вищу освіту в Московському університеті, став до роботи асистентом університетської обсерваторії. З 1890 р. — приват-доцент (з 1914 р. — професор) університету й одночасно астроном-спостерігач Московської обсерваторії (в 1916—1917 рр. її директор).

Галузь наукових інтересів Павла Штернберга — обертальний руху Землі, фотографічна астрономія, гравіметрія. Виконав (1892—1903) ґрунтовне дослідження «Широта Московської обсерваторії у зв’язку з рухом полюсів». Виконав фотографічні спостереження подвійних зір з метою точних вимірювань взаємного положення зоряних пар.

Очолював (1899—1900) комісію з розробки програми з астрономії для середніх навчальних закладів.

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 995 Штернберга, Державний астрономічний інститут Московського університету.

Павло Карлович Штернберг помер 1 лютого 1920 р. в Москві (Росія).

Докладніше про Павла Штернберга