Штернберг Павло Карлович

Останні новини

Зображення Сонця з високою роздільною здатністю показують, як спалахи впливають на його атмосферу

20 жовтня 2024

Сонячні спалахи — це дивовижна річ, яка має глибокий вплив на те, що астрономи називають «космічною погодою». Ці події змінюються залежно від 11-річного циклу активності Сонця, вивільняючи в космос величезну кількість випромінювання в усьому електромагнітному спектрі (від ультрафіолетового до рентгенівського). Наслідки спалахів земляни спостерігають з незапам’ятних часів, зокрема полярні сяйва у високих широтах, але предметом вивчення та прогнозування вони є лише близько півтора століття. Однак про ці драматичні події науковці ще багато чого не знають.

Докладніше:

Астрономи виявили, що дані від «Вебба» суперечать моделям реіонізації

11 жовтня 2024

Реіонізація — це критичний період, коли перші зорі та галактики змінили фізичну структуру свого довкілля, а згодом і всього Всесвіту. Загальноприйняті теорії стверджують, що ця епоха закінчилася приблизно через 1 мільярд років після Великого Вибуху. Однак, якщо розрахувати цю віху за допомогою даних спостережень космічного телескопа Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), реіонізація завершилася б принаймні на 350 мільйонів років раніше, ніж очікували досі астрономи. Про це йдеться в новій статті, опублікованій у Monthly Notices of the Royal Astronomical Society: Letters.

Докладніше:

Штернберг Павло Карлович (3.IV.1865 — 1.II.1920)

Shternberh

Російський астроном і політичний діяч (один з керівників Жовтневого перевороту в Москві) Павло Карлович Штернберг народився 3 квітня 1865 р. в Орлі. Здобувши (1887) вищу освіту в Московському університеті, став до роботи асистентом університетської обсерваторії. З 1890 р. — приват-доцент (з 1914 р. — професор) університету й одночасно астроном-спостерігач Московської обсерваторії (в 1916—1917 рр. її директор).

Галузь наукових інтересів Павла Штернберга — обертальний руху Землі, фотографічна астрономія, гравіметрія. Виконав (1892—1903) ґрунтовне дослідження «Широта Московської обсерваторії у зв’язку з рухом полюсів». Виконав фотографічні спостереження подвійних зір з метою точних вимірювань взаємного положення зоряних пар.

Очолював (1899—1900) комісію з розробки програми з астрономії для середніх навчальних закладів.

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 995 Штернберга, Державний астрономічний інститут Московського університету.

Павло Карлович Штернберг помер 1 лютого 1920 р. в Москві (Росія).

Докладніше про Павла Штернберга