Сіттер де Віллем

Останні новини

Обсерваторія Рубін несе до публіки всесвіт своїх відкриттів

03 червня 2023

Започатковано першу свого роду єдину освітню та інформаційно-просвітницьку програму з набором інтерактивних онлайн-практик, присвячених Обсерваторії Рубін та її науковим здобуткам.

Освітня та науково-просвітницька програма Обсерваторії Віри Рубін (Vera C. Rubin Observatory), яку розпочато першого червня поточного року і яку повністю фінансує Національний науковий фонд США, є свідченням того, що велика астрономічна дослідницька установа наступного покоління ще на етапі будівництва готується до поширення інформації про свою роботу. Коли наприкінці 2024 року розпочнуться наукові дослідження, обсерваторія виконуватиме повний огляд південного неба кожні кілька ночей, щоб вивчати темну матерію, темну енергію та мінливий Всесвіт. «Рубін» поділиться інформацією про результати дослідження з громадськістю.

Докладніше:

Виявлено мінливість рентгенівського випромінювання від струменів чорних дір

31 травня 2023

Астрономи тільки відносно недавно виявили, що струмені (джети), які йдуть від чорних дір, випромінюють рентгенівські промені. Те, як в цих струменях відбувається прискорення частинок до такого високоенергетичного стану, досі є загадкою. Одна з провідних моделей того, як такі струмені генерують рентгенівське випромінювання, передбачає, що рентгенівське випромінювання струменів буде стабільним протягом тривалого часу (мільйони років). Однак астроном з Мерілендського університету Ейлін Мейер (Eileen Meyer) та її колеги виявили, що рентгенівське випромінювання статистично значущої кількості струменів змінювалося лише протягом кількох років.

Докладніше:

Сіттер де Віллем (6.V.1872 — 20.XI.1934)

Sitter

Нідерландський астроном Віллем де Сіттер народився 6 травня 1872 р. в Снеку (провінція Фрисландія). Здобув освіту в Ґронінґенському університеті. Два роки працював обчислювачем в обсерваторії на мисі Доброї Надії (Південна Африка). Протягом 1899—1907 років — асистент Астрономічної лабораторії в Ґронінґені. У 1908 р. став професором астрономії в Лейденському університеті. З 1919 р. — директор Лейденський обсерваторії.

Галузь наукових інтересів Віллема де Сіттера — позиційна астрономія, небесна механіка, фотометрія зір, космологія. Понад 30 років вивчав супутники Юпітера (обробив довгі ряди їхніх геліометричних вимірювань; розробив нову теорію руху супутників, що враховує стиснення Юпітера, сонячні збурення й взаємні збурення супутників; отримав нові елементи їхніх орбіт). Цю теорію використовують для визначення руху супутників Юпітера.

Виконав багато фотометричних вимірювань зір на різних галактичних широтах і встановив (1904) систематичні розходження в кольорі між зорями поблизу смуги Молочного Шляху й поблизу галактичного полюса (їх згодом пояснили концентрацією молодих зір у галактичній площині). Виконав низку робіт щодо узгодження різних астрономічних сталих. Вивчав нерівномірність обертання Землі, пояснив уповільнення обертання приливним тертям.

Застосував (1917) теорію відносності Альберта Айнштайна до космологічної проблеми. Створив одну з перших релятивістських космологічних теорій, що передбачає можливість швидких рухів космічних об’єктів (вона є попередницею пізніших моделей Всесвіту, що описують його розширення).

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1686 Де Сіттер.

Віллем де Сіттер помер 20 листопада 1934 р. в Лейдені.

Докладніше про Віллема де Сіттера