Сола Комас Хосе

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Сола Комас Хосе (19.XII.1868 — 2.XII.1937)

Sola

Іспанський (каталонський) астроном Хосе Комас Сола народився 19 грудня 1868 р. у Барселоні. Здобув (1889) вищу освіту в Барселонському університеті. Почав (1890) спостереження Марса в містечку Бардова. Керував будівництвом та оснащенням обсерваторії Фабра (поблизу Барселони) й очолив її в 1904 р.

Галузь наукових інтересів Хосе Сола — астрономічні спостереження небесних тіл. Опублікував (1885) результати своїх спостережень метеорних потоків Бієлід і Андромедід. У 1890 р. почав спостереження Марса, які виконував під час всіх подальших протистоянь планети. Створив (1894) карту Марса. Виконав спостереження Юпітера, які згодом використовував А.С. Вільямс для побудови теорії течій в атмосфері цієї планети. Вивчав Меркурій, Венеру, супутники Юпітера, підтвердив існування полярних білих плям у третього супутника Юпітера, Ганімеда. Першим дійшов висновку, що Титан, найбільший супутник Сатурна, може мати щільну атмосферу. Відкрив дві комети, одна з яких періодична. Її спостерігав повторно в 1935 р. Розробив метод чисельного розрахунку збурень кометних орбіт. Відкрив 11 астероїдів (зокрема Іспанію, Барселону, Альфонсину).

Популяризував науку. Заснував (1911) у Барселоні Астрономічне товариство Іспанії і Америки, що нині існує під назвою Іспанське астрономічне товариство. На честь науковця названо (окрім комети) астероїди 1102 Пепіта (від Pepito — неформального імені астронома) 1655 Комас Сола.

Хосе Комас Сола помер 2 грудня 1937 р. у Барселоні (Іспанія).