Свінґс Поль

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Свінґс Поль (24.IX.1906 — 28.X.1983)

Svings

Бельгійський астроном Поль Свінґс народився 24 вересня 1906 р. в Рансарті (нині це частина Шарлеруа). Здобув (1927) вищу освіту в Льєжському університеті. Протягом 1926—1928 рр. мав стажування у Франції (Сорбонна, оптичний інститут в Парижі, Медонська обсерваторія). У 1929—1930 роках був у Варшавському університеті, де опановував майстерність спектроскопії. З 1936 р. — професор Льєжського університету. Упродовж 1939—1942 років — професор Чиказького університету. Очолював Інститут астрофізики Льєжського університету.

Галузь наукових інтересів Поля Свінґса — експериментальна спектроскопія, астроспектроскопія. Уперше виявив (1937) разом з Л. Розенфельдом молекули в міжзоряному середовищі (в спектрі міжзоряного поглинання ототожнив лінію молекули CH). Вивчив лабораторні спектри деяких двоатомних молекул, що мають значення для астрофізики. Виконав багато досліджень спектрів комет. Пояснив (1941) за допомогою механізму флуоресценції аномалії в розподілі інтенсивності всередині молекулярних смуг в спектрах комет і особливості змін цього розподілу від однієї комети до іншої, а для однієї і тієї ж комети — в залежності від її геліоцентричної відстані. Показав, що ці аномалії пов’язані з нерівномірністю розподілу енергії в сонячному випромінюванні, що спричиняє флуоресценцію молекул (через присутність ліній поглинання) і з розходженням променевих швидкостей різних комет щодо Сонця. Цей ефект (його назвали на честь Свінґса) дозволив пояснити особливості молекулярних спектрів не лише комет, але також полярних сяйв і сутінкового неба. Вивчив також атомні спектри комет. Опублікував (1956) разом з Л. Азером атлас спектрів комет.

Досліджував різні типи нестаціонарних зір (Вольфа—Райє, симбіотичні, напівправильні), планетарні туманності. Пояснив механізми випромінювання і поглинання ліній іонів азоту і вуглецю в атмосферах гарячих зір.

У 1964—1967 рр. — президент Міжнародного астрономічного союзу. На честь науковця названо астероїд 1637 Свінґс.

Поль Свінґс помер 28 жовтня 1983 р. у м. Еньйо (Бельгія).