Цейпель фон Гуго Едвард

Останні новини

Це не супутник! Науковці сумніваються у виявленні першого екзосупутника

09 грудня 2023

Хоча каталог екзопланет містить понад 5000 відомих світів, відкриття екзосупутника — це зовсім інша історія.

У новому дослідженні дует вчених слідує за Обі-Ваном Кенобі із «Зоряні війни: Нова надія» щодо повідомлення про виявлення двох супутників, які обертаються навколо планет за межами Сонячної системи. Коротше кажучи, вони не впевнені, що перші в історії людства виявлення екзосупутника точні. Висновки з дослідження також показують: такі супутники загалом можуть проявляти себе лише в тому разі, якщо вони дуже великі.

Докладніше:

Землеподібні планети можуть утворюватися в незвичайних умовах

02 грудня 2023

Міжнародна група астрономів за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба вперше спостерігала воду та інші молекули у внутрішніх ділянках диска, з яких формуються планети, в одному з найекстремальніших середовищ Галактики. Ці результати свідчать про те, що умови для формування землеподібних (кам’янистих) планет, які зазвичай існують в дисках, що містяться в ділянках утворення зір малої маси, також можуть мати місце в регіонах утворення масивних зір і, можливо, в більш широкому діапазоні середовищ.

Докладніше:

Цейпель фон Гуго Едвард (8.II.1873 — 8.VI.1959)

Шведський астроном Едвард Гуго фон Цейпель народився 8 лютого 1873 р. у Стокгольмі. Здобув вищу освіту в Уппсальському університеті. Працював у Стокгольмській (1897—1900), Пулковській (1901—1902) і Паризькій (1904—1906) обсерваторіях. Упродовж 1904—1938 рр. — викладач (з 1920 р. — професор) Уппсальского університету, а також астроном-спостерігач (з 1911 р.) Уппсальскої обсерваторії.

Галузь наукових інтересів Гуго Цейпеля — небесна механіка, зоряна астрономія. Розробляв теорію збуреного руху для періодичних комет і астероїдів. Запропонував новий метод (метод Цейпеля) для розрахунків руху природних і штучних небесних тіл. Досліджував закономірності розподілу зір в кулястих скупченнях і розробив метод для визначення відносних мас зір усередині скупчень. Вивчав внутрішню будову зір, змінні зорі, виконував роботи із зоряної фотометрії.

Один із засновників Шведського астрономічного товариства (його президент у 1926—1935 роках). На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 8870 фон Цейпель.

Гуго фон Цейпель помер 8 червня 1959 р. в Уппсалі.