Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Цейпель фон Гуго Едвард (8.II.1873 — 8.VI.1959)

 

 

Шведський астроном Едвард Гуго фон Цейпель народився 8 лютого 1873 р. у Стокгольмі. Здобув вищу освіту в Уппсальському університеті. Працював у Стокгольмській (1897—1900), Пулковській (1901—1902) і Паризькій (1904—1906) обсерваторіях. Упродовж 1904—1938 рр. — викладач (з 1920 р. — професор) Уппсальского університету, а також астроном-спостерігач (з 1911 р.) Уппсальскої обсерваторії.

 

Галузь наукових інтересів Гуго Цейпеля — небесна механіка, зоряна астрономія. Розробляв теорію збуреного руху для періодичних комет і астероїдів. Запропонував новий метод (метод Цейпеля) для розрахунків руху природних і штучних небесних тіл. Досліджував закономірності розподілу зір в кулястих скупченнях і розробив метод для визначення відносних мас зір усередині скупчень. Вивчав внутрішню будову зір, змінні зорі, виконував роботи із зоряної фотометрії.

 

Один із засновників Шведського астрономічного товариства (його президент у 1926—1935 роках). На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 8870 фон Цейпель.

 

Гуго фон Цейпель помер 8 червня 1959 р. в Уппсалі.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1