Цейпель фон Гуго Едвард

Останні новини

Зображення Сонця з високою роздільною здатністю показують, як спалахи впливають на його атмосферу

20 жовтня 2024

Сонячні спалахи — це дивовижна річ, яка має глибокий вплив на те, що астрономи називають «космічною погодою». Ці події змінюються залежно від 11-річного циклу активності Сонця, вивільняючи в космос величезну кількість випромінювання в усьому електромагнітному спектрі (від ультрафіолетового до рентгенівського). Наслідки спалахів земляни спостерігають з незапам’ятних часів, зокрема полярні сяйва у високих широтах, але предметом вивчення та прогнозування вони є лише близько півтора століття. Однак про ці драматичні події науковці ще багато чого не знають.

Докладніше:

Астрономи виявили, що дані від «Вебба» суперечать моделям реіонізації

11 жовтня 2024

Реіонізація — це критичний період, коли перші зорі та галактики змінили фізичну структуру свого довкілля, а згодом і всього Всесвіту. Загальноприйняті теорії стверджують, що ця епоха закінчилася приблизно через 1 мільярд років після Великого Вибуху. Однак, якщо розрахувати цю віху за допомогою даних спостережень космічного телескопа Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), реіонізація завершилася б принаймні на 350 мільйонів років раніше, ніж очікували досі астрономи. Про це йдеться в новій статті, опублікованій у Monthly Notices of the Royal Astronomical Society: Letters.

Докладніше:

Цейпель фон Гуго Едвард (8.II.1873 — 8.VI.1959)

Шведський астроном Едвард Гуго фон Цейпель народився 8 лютого 1873 р. у Стокгольмі. Здобув вищу освіту в Уппсальському університеті. Працював у Стокгольмській (1897—1900), Пулковській (1901—1902) і Паризькій (1904—1906) обсерваторіях. Упродовж 1904—1938 рр. — викладач (з 1920 р. — професор) Уппсальского університету, а також астроном-спостерігач (з 1911 р.) Уппсальскої обсерваторії.

Галузь наукових інтересів Гуго Цейпеля — небесна механіка, зоряна астрономія. Розробляв теорію збуреного руху для періодичних комет і астероїдів. Запропонував новий метод (метод Цейпеля) для розрахунків руху природних і штучних небесних тіл. Досліджував закономірності розподілу зір в кулястих скупченнях і розробив метод для визначення відносних мас зір усередині скупчень. Вивчав внутрішню будову зір, змінні зорі, виконував роботи із зоряної фотометрії.

Один із засновників Шведського астрономічного товариства (його президент у 1926—1935 роках). На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 8870 фон Цейпель.

Гуго фон Цейпель помер 8 червня 1959 р. в Уппсалі.