Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Read more

Пошук інформації на порталі

 

ат-Тусі ібн Мухаммад Мухаммад Джафар Абу Насир ад-Дін (17.II.1201 — 26.VI.1274)

 

Tusi 

Азербайджанський астроном і математик Насир ад-Дін Абу Джафар Мухаммад ібн Мухаммад ат-Тусі (Тусі Насираддін) народився 17 лютого 1201 р. в Тусі (Південний Азербайджан). Здобув астрономічну та математичну освіту в м. Мосулі (нині Іран).

 

Працював у багатьох галузях знань. Його наукову спадщину становлять праці з астрономії, геометрії, тригонометрії, алгебри, фізики, філософії, логіки тощо, серед іншого такі астрономічні та математичні твори, як «Пам’ятка Насіра», «Виклад Альмагеста», «Виклад Евкліда».

 

Заснував (1259) найбільшу тоді в світі обсерваторію в Марагі (поблизу Тебриза), оснащену різними інструментами, зокрема й квадрантом радіусом 36 м (обсерваторія діяла до першій чверті XIV століття). Склав за результатами 12-річних спостережень (1259—1271) марагинських астрономів «Ільханські таблиці» («Зидж Ільхані») — каталог, що містив дані про рух планет, Сонця, Місяця, їх координати, а також положення деяких зір.

 

На честь науковця названо астероїд 10269 Тусі.

 

Тусі Насираддін помер 25 червня 1274 р. у м. Марага (нині Іран).

 

Докладніше про Мухаммада Тусі

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1