Улугбек (22.III.1394 — 27.Х.1449)
Узбецький астроном Улугбек (внук завойовника Тимура) народився 22 березня 1394 р. у м. Султані (територія сучасного Ірану). Ставши (1409) правителем Самарканда, приділяв увагу розвитку культури й науки. Заснував (1425) велику обсерваторію (її головним інструментом був квадрант радіусом 40 м — найбільший тоді в світі) для створення нових планетних таблиць. За результатами тридцятирічного циклу спостережень, що почалися 1417 р., самаркандські астрономи під керівництвом і за участі Улугбека склали каталог «Нові Гурганські таблиці». Він містить координати 1018 зір, визначені з високою точністю (це було останнє слово середньовічної астрономії) вперше з часів Гіппарха.
Упродовж тривалого часу каталог Улугбека був кращим у світі (в Європі його видали у 1665 р. в Оксфорді й потім перевидавали багато разів).
На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 2439 Улугбек, Астрономічний інститут імені Улугбека (Ташкентська астрономічна обсерваторія).
Улугбек помер 27 жовтня 1449 р. в Самарканді (Узбекистан).
