Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Улугбек (22.III.1394 — 27.Х.1449)

 

Uluhbek 

Узбецький астроном Улугбек (внук завойовника Тимура) народився 22 березня 1394 р. у м. Султані (територія сучасного Ірану). Ставши (1409) правителем Самарканда, приділяв увагу розвитку культури й науки. Заснував (1425) велику обсерваторію (її головним інструментом був квадрант радіусом 40 м — найбільший тоді в світі) для створення нових планетних таблиць. За результатами тридцятирічного циклу спостережень, що почалися 1417 р., самаркандські астрономи під керівництвом і за участі Улугбека склали каталог «Нові Гурганські таблиці». Він містить координати 1018 зір, визначені з високою точністю (це було останнє слово середньовічної астрономії) вперше з часів Гіппарха.

 

Упродовж тривалого часу каталог Улугбека був кращим у світі (в Європі його видали у 1665 р. в Оксфорді й потім перевидавали багато разів).

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 2439 Улугбек, Астрономічний інститут імені Улугбека (Ташкентська астрономічна обсерваторія).

 

Улугбек помер 27 жовтня 1449 р. в Самарканді (Узбекистан).

 

Докладніше про Улугбека

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1