Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше

24 квітня 2024

Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.

 

Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Докладніше:

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

 

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Вяйсяля Ірйо (6.IX.1891 — 21.VII.1971)

 

Viaisialia 

Фінський астроном і геодезист Ірйо Вяйсяля народився 6 вересня 1891 р. у м. Контіолахті. Захоплювався астрономією з дитячих років. Вищу освіту здобув у Гельсінкському університеті. Працював математиком у страховій компанії. Упродовж 1918—1923 рр. — співробітник Фінського геодезичного інституту. З 1923 р. працював в університеті міста Турку (з 1925 р. — професор фізики, а з 1927 р. — також професор астрономії). 1951 р. заснував при університеті в Турку Астрономо-оптичний інститут (Дослідницький інститут Туорла) і був його директором до кінця життя.

 

Галузь наукових інтересів Ірйо Вяйсяля — астрономія, геодезія (удосконалення класичних і розробка нових методів геодезичної астрономії), оптика. Запропонував (за 7 років до Бернхарда Шмідта) використовувати спеціально деформовану пластинку, встановлену перед увігнутим дзеркалом рефлектора, для корекції його поля. Ця ідея була реалізована вже після того, як Шмідт опублікував інформацію про свій телескоп. Розробив новий метод (висловив ідею в 1946 р.) геодезичної зоряної тріангуляції з використанням штучного джерела світла, що піднімається на аеробалоні. На ідеях Вяйсяля засновані сучасні методи глобальної й локальної супутникової геодезії. Відкрив 128 астероїдів і три комети. Один з астероїдів назвав на честь професора Матті Паломаа (саме тому згодом співробітники обсерваторії Маунт-Паломар, де було відкрито багато астероїдів, не змогли один з них назвати «Паломар» — згідно з правилами найменування астероїдів їхні назви мають відрізнятися більше, ніж на одну літеру).

 

Був талановитим популяризатором астрономії, а також організатором аматорських астрономічних товариств у Гельсінкі й Турку. На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїди 2804 Ірйо, 1573 Вяйсяля.

 

Ірйо Вяйсяля помер 21 липня 1971 р. у м. Рюмяттюля (Фінляндія).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1