Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Вяйсяля Ірйо (6.IX.1891 — 21.VII.1971)

 

Viaisialia 

Фінський астроном і геодезист Ірйо Вяйсяля народився 6 вересня 1891 р. у м. Контіолахті. Захоплювався астрономією з дитячих років. Вищу освіту здобув у Гельсінкському університеті. Працював математиком у страховій компанії. Упродовж 1918—1923 рр. — співробітник Фінського геодезичного інституту. З 1923 р. працював в університеті міста Турку (з 1925 р. — професор фізики, а з 1927 р. — також професор астрономії). 1951 р. заснував при університеті в Турку Астрономо-оптичний інститут (Дослідницький інститут Туорла) і був його директором до кінця життя.

 

Галузь наукових інтересів Ірйо Вяйсяля — астрономія, геодезія (удосконалення класичних і розробка нових методів геодезичної астрономії), оптика. Запропонував (за 7 років до Бернхарда Шмідта) використовувати спеціально деформовану пластинку, встановлену перед увігнутим дзеркалом рефлектора, для корекції його поля. Ця ідея була реалізована вже після того, як Шмідт опублікував інформацію про свій телескоп. Розробив новий метод (висловив ідею в 1946 р.) геодезичної зоряної тріангуляції з використанням штучного джерела світла, що піднімається на аеробалоні. На ідеях Вяйсяля засновані сучасні методи глобальної й локальної супутникової геодезії. Відкрив 128 астероїдів і три комети. Один з астероїдів назвав на честь професора Матті Паломаа (саме тому згодом співробітники обсерваторії Маунт-Паломар, де було відкрито багато астероїдів, не змогли один з них назвати «Паломар» — згідно з правилами найменування астероїдів їхні назви мають відрізнятися більше, ніж на одну літеру).

 

Був талановитим популяризатором астрономії, а також організатором аматорських астрономічних товариств у Гельсінкі й Турку. На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїди 2804 Ірйо, 1573 Вяйсяля.

 

Ірйо Вяйсяля помер 21 липня 1971 р. у м. Рюмяттюля (Фінляндія).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1