Вільдт Руперт

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Вільдт Руперт (25.V.1905 — 9.I.1976)

Wildt

Німецький і американський астроном Руперт Вільдт народився 25 червня 1905 р. у Мюнхені. Закінчивши (1927) Берлінський університет, працював упродовж 1928—1934 рр. в Боннській і Ґеттінґенській обсерваторіях. З 1935 р. мешкав у США. У 1935—1936 рр. був співробітником обсерваторії Маунт-Вілсон. Упродовж 1936—1942 рр. працював в Інституті перспективних досліджень в Принстоні. З 1942 р. до 1946 р. — в університеті штату Віргінія, а протягом 1946—1973 рр. — в Єльському університеті (з 1957 р. — професор астрофізики).

Галузь наукових інтересів Руперта Вільдта — планетні й зоряні атмосфери, внутрішня будова планет. У 1931 р. ототожнив смуги поглинання в спектрах Юпітера, Сатурна, Урана і Нептуна з молекулами аміаку і метану. Це відкриття вказало на те, що ці гази є основними складовими атмосфер планет-гігантів. Розробив моделі внутрішньої будови планет-гігантів, згідно з якими ці планети складаються головно з водню. Першим висловив (1938) думку про те, що негативний йон водню (його існування було передбачене на підставі квантово-механічних розрахунків) є основним джерелом неперервного поглинання в атмосфері Сонця, а також зір, схожих на Сонце. Ця ідея відіграла велику роль у подальшій розробці теорії зоряних атмосфер.

У 1965—1968 рр. та 1971—1972 рр. був президентом Асоціації університетів для досліджень в галузі астрономії. На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1953 Рупертвільдт.

Руперт Вільдт помер 9 січня 1976 р. у м. Орлеанс (штат Массачусетс, США).

Докладніше про Руперта Вільдта