Зельдович Яків Борисович

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Зельдович Яків Борисович (8.III.1914 — 2.XII.1987)

Zeldovych

Радянський фізик, фізико-хімік та астрофізик Яків Борисович Зельдович народився 8 березня 1914 р. у Мінську (Білорусь). У 1931 р. став до роботи лаборантом в Інститут хімічної фізики (ІХФ) АН СРСР хоча не мав вищої освіти (навчався на заочному відділенні фізико-математичного факультету Ленінградського державного університету в 1932—1934 рр.). З 1938 р. завідував лабораторією, а упродовж 1946—1948 рр. теоретичним відділом ІХФ (водночас — професор Московського інженерно-фізичного інституту). Протягом 1948—1965 рр. працював над створенням атомної і водневої бомб. З 1965 р. до 1983 р. завідував відділом Інституту прикладної математики АН СРСР. З 1965 р. — професор фізичного факультету Московського державного університету (МДУ), завідувач відділом релятивістської астрофізики Державного астрономічного інституту ім. П.К. Штернберга (ДАІШ МДУ). З 1983 р. — завідувач відділом Інституту фізичних проблем АН СРСР, консультант дирекції Інституту космічних досліджень АН СРСР.

Галузь наукових інтересів Якова Зельдовича в астрономії — теоретична астрофізика, космологія. Розпочав дослідження на початку 1960-х років. Один із засновників релятивістської астрофізики — нової галузі науки, в якій загальну теорію відносності застосовують до астрофізичних об’єктів. Розробив теорію будови надмасивних зір і теорію компактних зоряних систем. Уперше описав повну якісну картину останніх етапів еволюції звичайних зір різної маси. Докладно вивчив властивості чорних дір і процеси, що відбуваються в їхньому околі. Указав на можливість виявлення цих об’єктів як джерел рентгенівського випромінювання в тісних подвійних системах. Досліджував початкові етапи розширення Всесвіту, утворення його великомасштабної структури.

На честь науковця названо астероїд 11438 Зельдович.

Яків Борисович Зельдович помер 2 грудня 1987 р. у Москві (Росія).