Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

 

 

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

 

З нагоди ювілею в ГАО 1517 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

 

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Чорну діру середньої маси виявлено в наймасивнішому кулястому скупченні Молочного Шляху

11 липня 2024

Вивчивши понад 500 зображень, отриманих за допомогою Космічного телескопа імені Габбла, астрономи знайшли докази існування чорної діри з масою 20 000 сонячних мас у центрі Омега Кентавра, кулястого скупчення, яке лежить в сузір’ї Кентавра на відстані 5430 парсек (17 710 світлових років) від Сонця.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Зельдович Яків Борисович (8.III.1914 — 2.XII.1987)

 

Zeldovych 

Радянський фізик, фізико-хімік та астрофізик Яків Борисович Зельдович народився 8 березня 1914 р. у Мінську (Білорусь). У 1931 р. став до роботи лаборантом в Інститут хімічної фізики (ІХФ) АН СРСР хоча не мав вищої освіти (навчався на заочному відділенні фізико-математичного факультету Ленінградського державного університету в 1932—1934 рр.). З 1938 р. завідував лабораторією, а упродовж 1946—1948 рр. теоретичним відділом ІХФ (водночас — професор Московського інженерно-фізичного інституту). Протягом 1948—1965 рр. працював над створенням атомної і водневої бомб. З 1965 р. до 1983 р. завідував відділом Інституту прикладної математики АН СРСР. З 1965 р. — професор фізичного факультету Московського державного університету (МДУ), завідувач відділом релятивістської астрофізики Державного астрономічного інституту ім. П.К. Штернберга (ДАІШ МДУ). З 1983 р. — завідувач відділом Інституту фізичних проблем АН СРСР, консультант дирекції Інституту космічних досліджень АН СРСР.

 

Галузь наукових інтересів Якова Зельдовича в астрономії — теоретична астрофізика, космологія. Розпочав дослідження на початку 1960-х років. Один із засновників релятивістської астрофізики — нової галузі науки, в якій загальну теорію відносності застосовують до астрофізичних об’єктів. Розробив теорію будови надмасивних зір і теорію компактних зоряних систем. Уперше описав повну якісну картину останніх етапів еволюції звичайних зір різної маси. Докладно вивчив властивості чорних дір і процеси, що відбуваються в їхньому околі. Указав на можливість виявлення цих об’єктів як джерел рентгенівського випромінювання в тісних подвійних системах. Досліджував початкові етапи розширення Всесвіту, утворення його великомасштабної структури.

 

На честь науковця названо астероїд 11438 Зельдович.

 

Яків Борисович Зельдович помер 2 грудня 1987 р. у Москві (Росія).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1