Зеліґер Гуґо

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Зеліґер Гуґо (23.IX.1849 — 2.XII.1924)

Zeliger

Німецький астроном Гуґо фон Зеліґер народився 23 вересня 1849 р. у м. Бяла (Польща). Здобув освітув Гейдельберзькому й Лейпцізькому університетах. Протягом 1873—1877 рр. працював спостерігачем в Боннській обсерваторії, потім приват-доцентом в Лейпцигу. У 1881 р. — директор обсерваторії в Готі, а з 1882 р. — професор астрономії і директор (1882—1924) обсерваторії Мюнхенського університету.

Галузь наукових інтересів Гуґо Зеліґера — зоряна астрономія, астрофізика, небесна механіка. Виконував (у Боннській обсерваторії) позиційні спостереження зір для каталогу AGK. Був учасником експедиції на Оклендські острови, де спостерігав проходження Венери по диску Сонця. На основі зоряного каталогу «Боннський огляд» виконав (1884—1909) перші статистичні дослідження просторового розподілу зір.

Побудував (1920) модель Молочного Шляху (сфероїд з Сонцем в центрі) й оцінив середнє значення поглинання світла в міжзоряному просторі. Автор гравітаційного космологічного парадоксу (парадокс Неймана-Зеліґера). Досліджував подвійні та кратні зорі.

У 1896—1921 рр. очолював Німецьке астрономічне товариство. Президент Баварської академії наук у 1919—1923 роках. На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 892 Зеліґерія.

Гуґо фон Зеліґер помер 2 грудня 1924 р. в Мюнхені.