Зеліґер Гуґо (23.IX.1849 — 2.XII.1924)

Німецький астроном Гуґо фон Зеліґер народився 23 вересня 1849 р. у м. Бяла (Польща). Здобув освітув Гейдельберзькому й Лейпцізькому університетах. Протягом 1873—1877 рр. працював спостерігачем в Боннській обсерваторії, потім приват-доцентом в Лейпцигу. У 1881 р. — директор обсерваторії в Готі, а з 1882 р. — професор астрономії і директор (1882—1924) обсерваторії Мюнхенського університету.

Галузь наукових інтересів Гуґо Зеліґера — зоряна астрономія, астрофізика, небесна механіка. Виконував (у Боннській обсерваторії) позиційні спостереження зір для каталогу AGK. Був учасником експедиції на Оклендські острови, де спостерігав проходження Венери по диску Сонця. На основі зоряного каталогу «Боннський огляд» виконав (1884—1909) перші статистичні дослідження просторового розподілу зір.

Побудував (1920) модель Молочного Шляху (сфероїд з Сонцем в центрі) й оцінив середнє значення поглинання світла в міжзоряному просторі. Автор гравітаційного космологічного парадоксу (парадокс Неймана-Зеліґера). Досліджував подвійні та кратні зорі.

У 1896—1921 рр. очолював Німецьке астрономічне товариство. Президент Баварської академії наук у 1919—1923 роках. На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 892 Зеліґерія.

Гуґо фон Зеліґер помер 2 грудня 1924 р. в Мюнхені.