Жансен Сезар Жюль П’єр

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Жансен Сезар Жюль П’єр (22.II.1824 — 23.XII.1907)

Zhansen

Французький астроном П’єр Жюль Сезар Жансен народився 22 лютого 1824 р. в Парижі. Здобувши (1852) вищу освіту, викладав у ліцеї, працював домашнім учителем. Розпочав (1862) астрономічні спостереження у власній обсерваторії, обладнавши її у Парижі (підтвердив (1863), що Місяць не має атмосфери). 1865 р. став професором фізики в Архітектурній школі. З 1876 р. — директор новоствореної астрофізичної обсерваторії в Медоні (очолював її до останніх днів життя). У 1893 р. заснував й очолив обсерваторію на горі Монблан для вирішення задач астрофізики, земної фізики й метеорології.

Галузь наукових інтересів П’єра Жансена — фізика Сонця. Одним з перших застосував фотографію і спектральний аналіз в астрономії, головно для дослідження Сонця. Першим розпочав вивчати вибіркове поглинання світла земною атмосферою, внаслідок чого виникають телуричні лінії в спектрі Сонця. Застосував спектральний аналіз до вивчення холодних атмосфер інших планет. Отримав (1867) докази наявності водяної пари в атмосфері Марса. Спостерігав сонячні затемнення (в Італії, Індії, Алжирі, Іспанії), а також проходження Венери по диску Сонця (у 1874 р.) — в Японії.

Першим визначив природу сонячних протуберанців і створив метод, що дозволяє спостерігати їх не лише під час затемнень, сконструювавши (1869) для цього спектрогеліоскоп. Першим почав регулярне фотографування Сонця. Створив атлас фотографій поверхні Сонця, отриманих ним у 1876—1903 роках в Медонській обсерваторії. Неодноразово підіймався на повітряних кулях для спостережень Сонця або метеорних потоків.

На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер на Марсі.

П’єр Жюль Сезар Жансен помер 23 грудня 1907 р. в Медоні.

Докладніше про П’єра Жюля Сезаря Жансена

Також про Жансена є ще інформація в замітці Л. Казанцевої «Ювілеї перших “надхмарних” астрономічних спостережень».