Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

 

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

 

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Андрієнко Дмитро Панасович (10.VII.1934 — 24.VI.2011)

 

Andriienko 

Доктор фізико-математичних наук, професор, академік-засновник Академії наук вищої школи України (1992) Дмитро Панасович Андрієнко народився 10 липня 1934 р. у селі Водотиї Брусилівського району Житомирської області. Вищу освіту здобув (1956) на фізичному факультеті Київського університету імені Т.Г. Шевченка.

 

Працював у 1956—1960 рр. інженером-дослідником Полярної станції на мисі Шмідта (Магаданська обл., Росія). З 1960 р. — у Київському університеті (лекційний асистент, старший науковий співробітник, доцент, професор). Протягом 1972—1975 рр. був професором Алжирського університету.

 

Галузь наукових інтересів Д.П. Андрієнка — полярній сяйва, фізика комет. Уперше в СРСР сконструював апаратуру для визначення висот полярних сяйв та виконав їх числові вимірювання. Обґрунтував ідею і розробив математичну модель спалаху блиску комет внаслідок впливу на них потоків сонячного вітру.

 

Розробив і вперше використав нову теорію балістичної кумуляції кометних порошинок, яка дозволяє обґрунтувати виникнення активних процесів в атмосферах комет — спалахів блиску, утворення антихвостів та інших локальних явищ (разом з І.Г. Міщишиною). Створив та видав каталоги фізичних характеристик комет за період 1976—1985 рр.

 

Керував розробкою та створенням першої вітчизняної автоматизованої супутникової апаратури для дослідження озону в атмосфері Землі (працювала на кількох штучних супутниках Землі типу «Космос» та «Метеор»).

 

Дмитро Панасович Андрієнко помер 24 червня 2011 р. у Києві.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1