Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Астрономи виявили новий зв’язок між водою та процесом формуванням планет

29 лютого 2024

 

Дослідники виявили водяну пару в диску навколо молодої зорі саме там, де, можливо, формуються планети. Вода є важливим інгредієнтом життя на Землі, а також вона, як вважають астрономи, відіграє значну роль у формуванні планет. Проте досі науковці не могли скласти мапу того, як вода розподіляється в стабільному, прохолодному диску — типі диска, який має найсприятливіші умови для формування планет навколо зорі. Нові відкриття вдалося зробити завдяки Великій міліметровій/субміліметровій антені Atacama (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA), яку Європейська південна обсерваторія (European Southern Observatory, ESO) використовує на умовах партнерства.

Докладніше:

На зорі-канібалі виявлено металевий «рубець»

26 лютого 2024

 

Коли така зоря, як Сонце, досягає кінця свого життя, вона може поглинути навколишні планети й астероїди, які виникли разом із нею. Тепер, за допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) у Чилі, дослідники вперше знайшли унікальний прояв цього процесу — «рубець» (слід, Ред.), розміщений на поверхні зорі білий карлик. Результати дослідження опубліковано в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Бориса Герасимовича

 

 

Борис Петрович Герасимович народився в м. Кременчук у родині лікаря. Закінчивши Полтавську гімназію, він вступив на фізико-математичний факультет Харківського університету. За участь у революційних виступах студентів його було виключено з університету, ув’язнено на два роки. У 1910 р. він повернувся до університету, який блискуче закінчив 1914 р. і був залишений для підготовки до професорського звання. Під керівництвом А.А. Белопольського та С.К. Костинського Герасимович проходить стажування у Пулковській обсерваторії, а потім повертається до Харкова і починає викладати в університеті.

 

Молодого ученого цікавлять проблеми астрофізики. На початку 20-х років виходять його праці, присвячені фізичним характеристикам змінних зір і планетарних туманностей. 1927 р. Герасимович бере участь у роботі конгресу Німецького астрономічного товариства — однієї з найавторитетніших організацій астрономів того часу. Тут він познайомився з директором Гарвардської обсерваторії X. Шеплі, який запросив його до себе.

 

Герасимович активно включається у традиційну роботу Гарвардської обсерваторії. Використовуючи славнозвісну «скляну бібліотеку» обсерваторії, яка складається з кількох сотень тисяч фотопластинок, Герасимович за три роки опублікував близько 80 досліджень змінних зір. Крім того, він вивчав розподілення світності В-зір, характеристики центральних зір у планетарних туманностях (він виявив, що ці зорі мають відносно невелику масу). У той же час Герасимович разом з В. Лейтеном виконав цікаве дослідження по визначенню відстані Сонця від площини Галактики, а разом з О. Струве — роботу, в якій, базуючись на спектрограмах подвійних зір, показав, що частина з них оточена хмарами кальцію. Це дослідження було піонерським у галузі вивчення міжзоряного середовища. Воно стало поштовхом до наступних відкриттів водню, натрію та інших атомів і молекул у міжзоряному просторі.

 

У 1929 р. Герасимович повернувся до Харкова, а 1931 р. перейшов на роботу в Пулковську обсерваторію, де став завідуючим новим астрофізичним відділом, а з 1933 р, — директором. Призначення Герасимовича директором Пулковської обсерваторії було дуже своєчасним. Астрофізика у світовій науці набувала все більше значення, у той час як Пулковська обсерваторія залишалася цілком астрометричною установою. Головним своїм завданням Герасимович вважав розвиток астрофізичних досліджень у Пулковській обсерваторії, що мало знову вивести колишню «астрономічну столицю світу» у ряд провідних наукових установ. Він підтримує і висуває молодих пулковських астрофізиків — Г.А. Шайна, Е.Я. Перепелкіна, В.Ф. Газе. В обсерваторії розвивається вивчення фізики Сонця, організуються експедиції для спостережень сонячного затемнення 19 липня 1936 р., в одній з яких бере участь і Герасимович. З другого боку, новий директор всіляко підтримує продовження астрометричних досліджень, зокрема роботу над каталогом слабких зір. Не залишає він і наукових досліджень з улюбленої теоретичної астрофізики — виходить цикл його статей з теорії іонізації в атмосферах зір та туманностей, праці, в яких розглядаються джерела зоряної енергії, міжзоряне поглинання, космічні промені та ін.

 

Герасимович — автор понад 170 робіт. Його наукова діяльність була відзначена преміями в СРСР (1924, 1926, 1936), США (1928), Франції (1934). О. Струве згодом про нього писав: «Через те, що більшість проблем, які він вивчав, були в його час новими, багато з його результатів були потім перевершені іншими, але його праці стимулювали дослідження і часто були вихідними точками для наступних дослідників».

 

Л. М. Свачій

Джерело: Астрономічний календар 1989

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1