Ейгенсон Моріс Семенович

Останні новини

Астрономи виявили білого карлика, що спалює гелій

25 березня 2023

Зоря білий карлик може вибухнути як наднова, коли її маса перевищить межу приблизно в 1,4 маси Сонця. Наукова група, до якої входили науковці з Інституту позаземної фізики Макса Планка (Max Planck Institute for Extraterrestrial Physics, MPE) в Ґархінзі та Боннського університету, знайшла подвійну зоряну систему, в якій речовина перетікає на білого карлика від його супутника.

Систему виявили завдяки яскравому, так званому надм’якому рентгенівському випромінюванню (super-soft X-rays), яке виникає через ядерний синтез газу, що накопичився біля поверхні білого карлика. Незвичайність цього джерела полягає в тому, що перетікає і горить гелій, а не водень. Виміряна яскравість свідчить про те, що маса білого карлика зростає повільніше, ніж раніше вважали астрономи. Це може допомогти зрозуміти кількість наднових, спричинених вибухом білих карликів. Результати досліджень оприлюднив журнал Nature.

Докладніше:

Перші результати за даними спостережень телескопів Європейської південної обсерваторії наслідків удару DART в астероїд

21 березня 2023

За допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) дві групи астрономів спостерігали за наслідками зіткнення між космічним апаратом NASA Double Asteroid Redirection Test (DART) і астероїдом Діморфос (Dimorphos). Контрольоване зіткнення — це випробування в рамках програми захисту планети від небезпечних астероїдів. Але воно також дало астрономам унікальну можливість дізнатися більше про склад астероїда завдяки аналізу викинутої з його поверхні речовини.

Докладніше:

Ейгенсон Моріс Семенович (21.І.1906 — 15.VIII.1962)

Eihenson

Доктор фізико-математичних наук, професор Моріс Семенович Ейгенсон народився 21 січня 1906 р. у Катеринославі (нині м. Дніпро). Здобувши (1927) вищу освіту в Ленінградському університеті й закінчивши навчання в аспірантурі, став у ньому до роботи викладачем. Також працював (1934—1953) у Пулковській обсерваторії (завідувач відділу фізики Сонця протягом 1938—1951 років). З 1937 по 1951 р. — голова Сонячної комісії Астрономічної ради АН СРСР, керівник мережі Служби Сонця в Радянському Союзі. З 1953 р. — професор Львівського університету і директор (1953—1959) астрономічної обсерваторії цього університету.

Галузь наукових інтересів М.С. Ейгенсона — позагалактична астрономія, космологія, сонячна активність. Першим виявив наявність в усіх спіральних галактиках речовини, що поглинає світло. Знайшов докази існування темної матерії між галактиками.

Запропонував нові індекси сонячної активності, разом з учнями виявив віковий сонячний цикл (знайшов його прояви в деяких геофізичних явищах).

Під його керівництвом створено (1948) монографію «Сонячна активність та її земні прояви». Автор книжки «Нариси фізико-географічних проявів сонячної активності» (1957) і монографії «Позагалактична астрономія» (1960).

Моріс Семенович Ейгенсон помер 15 серпня 1962 р. у Львові.

Докладніше про Моріса Ейгенсона