Орлов Олександр Якович (6.IV.1880 — 28.I.1954)

Академік Української академії наук та АН УРСР, член-кореспондент АН СРСР Олександр Якович Орлов народився 6 квітня 1880 р. у Смоленську. Здобувши (1902) вищу освіту в Санкт-Петербурзькому університеті, працював у Пулковській, Тартуській обсерваторіях. Був на стажуванні у Франції, Швеції, Німеччині. Протягом 1912—1934 рр. — директор Одеської обсерваторії. Заснував Полтавську гравіметричну обсерваторію (1926, очолював її у 1926—1934 та 1938—1951 роках) і Головну астрономічну обсерваторію АН УРСР (1944; її директор у 1944—1948 та 1950—1951 роках). Директор Карпатської астрономічної обсерваторії у 1939—1941 роках.

Галузь наукових інтересів О.Я. Орлова — небесна механіка, сейсмологія, вивчення припливних коливань сили тяжіння, змін широти та руху полюсів Землі. Виконав фундаментальні дослідження з проблеми руху полюсів Землі. Ініціатор й активний учасник робіт зі створення гравіметричної карти України. Фундатор вітчизняних робіт з геодинаміки.

Олександр Якович Орлов помер 28 січня 1954 р. у Києві.

Докладніше про Олександра Орлова:

Є.П. Федоров. Олександр Якович Орлов (До сторіччя з дня народження)