Орлов Олександр Якович

Останні новини

Астрономи виявили білого карлика, що спалює гелій

25 березня 2023

Зоря білий карлик може вибухнути як наднова, коли її маса перевищить межу приблизно в 1,4 маси Сонця. Наукова група, до якої входили науковці з Інституту позаземної фізики Макса Планка (Max Planck Institute for Extraterrestrial Physics, MPE) в Ґархінзі та Боннського університету, знайшла подвійну зоряну систему, в якій речовина перетікає на білого карлика від його супутника.

Систему виявили завдяки яскравому, так званому надм’якому рентгенівському випромінюванню (super-soft X-rays), яке виникає через ядерний синтез газу, що накопичився біля поверхні білого карлика. Незвичайність цього джерела полягає в тому, що перетікає і горить гелій, а не водень. Виміряна яскравість свідчить про те, що маса білого карлика зростає повільніше, ніж раніше вважали астрономи. Це може допомогти зрозуміти кількість наднових, спричинених вибухом білих карликів. Результати досліджень оприлюднив журнал Nature.

Докладніше:

Перші результати за даними спостережень телескопів Європейської південної обсерваторії наслідків удару DART в астероїд

21 березня 2023

За допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) дві групи астрономів спостерігали за наслідками зіткнення між космічним апаратом NASA Double Asteroid Redirection Test (DART) і астероїдом Діморфос (Dimorphos). Контрольоване зіткнення — це випробування в рамках програми захисту планети від небезпечних астероїдів. Але воно також дало астрономам унікальну можливість дізнатися більше про склад астероїда завдяки аналізу викинутої з його поверхні речовини.

Докладніше:

Орлов Олександр Якович (6.IV.1880 — 28.I.1954)

Orlov

Академік Української академії наук та АН УРСР, член-кореспондент АН СРСР Олександр Якович Орлов народився 6 квітня 1880 р. у Смоленську. Здобувши (1902) вищу освіту в Санкт-Петербурзькому університеті, працював у Пулковській, Тартуській обсерваторіях. Був на стажуванні у Франції, Швеції, Німеччині. Протягом 1912—1934 рр. — директор Одеської обсерваторії. Заснував Полтавську гравіметричну обсерваторію (1926, очолював її у 1926—1934 та 1938—1951 роках) і Головну астрономічну обсерваторію АН УРСР (1944; її директор у 1944—1948 та 1950—1951 роках). Директор Карпатської астрономічної обсерваторії у 1939—1941 роках.

Галузь наукових інтересів О.Я. Орлова — небесна механіка, сейсмологія, вивчення припливних коливань сили тяжіння, змін широти та руху полюсів Землі. Виконав фундаментальні дослідження з проблеми руху полюсів Землі. Ініціатор й активний учасник робіт зі створення гравіметричної карти України. Фундатор вітчизняних робіт з геодинаміки.

Олександр Якович Орлов помер 28 січня 1954 р. у Києві.

Докладніше про Олександра Орлова:

Є.П. Федоров. Олександр Якович Орлов (До сторіччя з дня народження)