Шидловський Андрій Петрович

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Шидловський Андрій Петрович (30.XI.1818 — 07.V.1892)

Доктор астрономії, професор Андрій Петрович Шидловський народився 30 листопада 1818 р. у Воронезькій губернії (нині Воронезька область, Росія). Здобувши (1837) вищу освіту в Харківському університеті, працював спостерігачем в астрономічній обсерваторії Дерптського університету. У1841—1843 рр. — астроном-спостерігач у Пулковській обсерваторії. Упродовж 1843—1856 рр. — професор астрономії Харківського університету. У 1856—1870 рр. професор астрономії та директор астрономічної обсерваторії Київського університету. Протягом 1870—1874 років був директором жіночої гімназії у Білій Церкві. Потім мешкав і працював у Дерпті, Виборзі, Ризі (виконував обчислення для Пулковської обсерваторії).

Галузь наукових інтересів А.П. Шидловського — визначення сталої нутації за меридіанними спостереженнями зір, спостереження затемнення Сонця, астрономо-геодезичні вимірювання. Учасник хронометричної експедиції з визначення різниці довгот Пулкова і Альтона (1843). Виконував (1846) астрономо-геодезичні роботи у Фінляндії з метою градусного вимірювання дуги меридіану («Дуги Струве»). Один з організаторів астрономо-географічної експедиції (1847—1849) з вивчення Харківської губернії.

Андрій Петрович Шидловський помер 7 травня 1892 р. у с. Карабачин (нині Брусилівський район Житомирської області).

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

Інші новини

Пошук інформації на порталі

Астроблоги

Науково-популярні статті (за темами)

Події наукового життя