Шидловський Андрій Петрович

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Шидловський Андрій Петрович (30.XI.1818 — 07.V.1892)

Доктор астрономії, професор Андрій Петрович Шидловський народився 30 листопада 1818 р. у Воронезькій губернії (нині Воронезька область, Росія). Здобувши (1837) вищу освіту в Харківському університеті, працював спостерігачем в астрономічній обсерваторії Дерптського університету. У1841—1843 рр. — астроном-спостерігач у Пулковській обсерваторії. Упродовж 1843—1856 рр. — професор астрономії Харківського університету. У 1856—1870 рр. професор астрономії та директор астрономічної обсерваторії Київського університету. Протягом 1870—1874 років був директором жіночої гімназії у Білій Церкві. Потім мешкав і працював у Дерпті, Виборзі, Ризі (виконував обчислення для Пулковської обсерваторії).

Галузь наукових інтересів А.П. Шидловського — визначення сталої нутації за меридіанними спостереженнями зір, спостереження затемнення Сонця, астрономо-геодезичні вимірювання. Учасник хронометричної експедиції з визначення різниці довгот Пулкова і Альтона (1843). Виконував (1846) астрономо-геодезичні роботи у Фінляндії з метою градусного вимірювання дуги меридіану («Дуги Струве»). Один з організаторів астрономо-географічної експедиції (1847—1849) з вивчення Харківської губернії.

Андрій Петрович Шидловський помер 7 травня 1892 р. у с. Карабачин (нині Брусилівський район Житомирської області).