Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше

24 квітня 2024

Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.

 

Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Докладніше:

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

 

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Степанов Володимир Євгенович (01.XII.1913 — 26.VIII.1986)

 

Stepanov 

Доктор фізико-математичних наук, член-кореспондент АН СРСР Володимир Євгенович Степанов народився 1 грудня 1913 р. у с. Щогловка (нині Макіївський район Донецької області). Здобувши (1937) вищу освіту на механіко-математичному факультеті Московського університету, працював у 1937—1941 рр. в Ташкентській обсерваторії. Протягом 1941—1946 років перебував у лавах Радянської Армії. У 1946—1953 рр. — директор Астрономічної обсерваторії Львівського університету. Упродовж 1953—1955 рр. працював у Московському державному університеті. З 1955 р. до 1962 р. — у Кримській астрофізичній обсерваторії. Протягом 1962—1978 рр. — в Інституті земного магнетизму, іоносфери та поширення радіохвиль Сибірського відділення АН СРСР (заступник директора, з 1964 р. — директор інституту). Водночас у 1972—1977 рр. був головою Президії Східносибірської філії Сибірського відділення АН СРСР. Протягом 1979—1984 рр. — старший науковий співробітник СибІЗМІР. У 1984—1986 рр. — завідувач лабораторії Інституту земного магнетизму, іоносфери та поширення радіохвиль АН СССР в Москві.

 

Галузь наукових інтересів В.Є. Степанова — Сонце. Суттєво розвинув теорію утворення спектральних ліній поглинання за наявності магнітного поля. Розв’язав (1958—1962) задачу про перенесення випромінювання за умови існування магнітного поля. Один із творців першого в СРСР сонячного магнітографа, призначеного для вимірювання слабких магнітних полів на Сонці. Виконав цикл робіт з дослідження магнітного поля та динаміки плазми в активних сонячних утвореннях. Керував дослідженнями динаміки і обертання атмосфери Сонця на корональних рівнях.

 

На честь науковця названо астероїд 3493 Степанов.

 

Володимир Євгенович Степанов помер 26 серпня 1986 р. у м. Іркутськ (похований у Москві).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1