Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

 

 

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

 

З нагоди ювілею в ГАО 1517 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

 

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Чорну діру середньої маси виявлено в наймасивнішому кулястому скупченні Молочного Шляху

11 липня 2024

Вивчивши понад 500 зображень, отриманих за допомогою Космічного телескопа імені Габбла, астрономи знайшли докази існування чорної діри з масою 20 000 сонячних мас у центрі Омега Кентавра, кулястого скупчення, яке лежить в сузір’ї Кентавра на відстані 5430 парсек (17 710 світлових років) від Сонця.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Степанов Володимир Євгенович (01.XII.1913 — 26.VIII.1986)

 

Stepanov 

Доктор фізико-математичних наук, член-кореспондент АН СРСР Володимир Євгенович Степанов народився 1 грудня 1913 р. у с. Щогловка (нині Макіївський район Донецької області). Здобувши (1937) вищу освіту на механіко-математичному факультеті Московського університету, працював у 1937—1941 рр. в Ташкентській обсерваторії. Протягом 1941—1946 років перебував у лавах Радянської Армії. У 1946—1953 рр. — директор Астрономічної обсерваторії Львівського університету. Упродовж 1953—1955 рр. працював у Московському державному університеті. З 1955 р. до 1962 р. — у Кримській астрофізичній обсерваторії. Протягом 1962—1978 рр. — в Інституті земного магнетизму, іоносфери та поширення радіохвиль Сибірського відділення АН СРСР (заступник директора, з 1964 р. — директор інституту). Водночас у 1972—1977 рр. був головою Президії Східносибірської філії Сибірського відділення АН СРСР. Протягом 1979—1984 рр. — старший науковий співробітник СибІЗМІР. У 1984—1986 рр. — завідувач лабораторії Інституту земного магнетизму, іоносфери та поширення радіохвиль АН СССР в Москві.

 

Галузь наукових інтересів В.Є. Степанова — Сонце. Суттєво розвинув теорію утворення спектральних ліній поглинання за наявності магнітного поля. Розв’язав (1958—1962) задачу про перенесення випромінювання за умови існування магнітного поля. Один із творців першого в СРСР сонячного магнітографа, призначеного для вимірювання слабких магнітних полів на Сонці. Виконав цикл робіт з дослідження магнітного поля та динаміки плазми в активних сонячних утвореннях. Керував дослідженнями динаміки і обертання атмосфери Сонця на корональних рівнях.

 

На честь науковця названо астероїд 3493 Степанов.

 

Володимир Євгенович Степанов помер 26 серпня 1986 р. у м. Іркутськ (похований у Москві).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1