Всехсвятський Сергій Костянтинович

Останні новини

Астрономи виявили білого карлика, що спалює гелій

25 березня 2023

Зоря білий карлик може вибухнути як наднова, коли її маса перевищить межу приблизно в 1,4 маси Сонця. Наукова група, до якої входили науковці з Інституту позаземної фізики Макса Планка (Max Planck Institute for Extraterrestrial Physics, MPE) в Ґархінзі та Боннського університету, знайшла подвійну зоряну систему, в якій речовина перетікає на білого карлика від його супутника.

Систему виявили завдяки яскравому, так званому надм’якому рентгенівському випромінюванню (super-soft X-rays), яке виникає через ядерний синтез газу, що накопичився біля поверхні білого карлика. Незвичайність цього джерела полягає в тому, що перетікає і горить гелій, а не водень. Виміряна яскравість свідчить про те, що маса білого карлика зростає повільніше, ніж раніше вважали астрономи. Це може допомогти зрозуміти кількість наднових, спричинених вибухом білих карликів. Результати досліджень оприлюднив журнал Nature.

Докладніше:

Перші результати за даними спостережень телескопів Європейської південної обсерваторії наслідків удару DART в астероїд

21 березня 2023

За допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) дві групи астрономів спостерігали за наслідками зіткнення між космічним апаратом NASA Double Asteroid Redirection Test (DART) і астероїдом Діморфос (Dimorphos). Контрольоване зіткнення — це випробування в рамках програми захисту планети від небезпечних астероїдів. Але воно також дало астрономам унікальну можливість дізнатися більше про склад астероїда завдяки аналізу викинутої з його поверхні речовини.

Докладніше:

Всехсвятський Сергій Костянтинович (20.VI.1905 — 06.X.1984)

Vsekhsviatskyi

Доктор фізико-математичних наук, професор Сергій Костянтинович Всехсвятський народився 20 червня 1905 р. у Москві. Здобув (1925) вищу освіту в Московському університеті. Протягом 1924—1935 рр. — науковий співробітник Астрофізичного інституту (тепер Державний астрономічний інститут імені П.К. Штернберга). У 1935—1939 рр. — співробітник, а згодом заступник директора Пулковської астрономічної обсерваторії (Росія). У 1939—1981 рр.— професор, завідувач кафедри астрономії і директор (до 1953 р.) Астрономічної обсерваторії Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка.

Галузь наукових інтересів С.К. Всехсвятського — фізика комет, Сонця та сонячної активності, космогонія. Розвинув (1932) гіпотезу Лагранжа про викиди комет й інших малих тіл з поверхонь планет та їхніх супутників. Довів швидку дезінтеграцію періодичних комет. Виявив на підставі вивчення сонячної корони під час затемнень існування протяжних коронарних потоків (названі пізніше «сонячним вітром»). Розробив (1955) разом з учнями теорію динамічної корони Сонця.

Опублікував (1958—1974) фундаментальну працю «Фізичні характеристики комет». Висловив (1960) гіпотезу про існування кільця навколо Юпітера (у 1979 р. його виявив космічний апарат «Вояджер-1»).

Був активним популяризатором астрономічних знань. Ініціатор створення (1952) Київського планетарію.

Лауреат (1974) премії Академії наук СРСР імені Ф.О. Бредихіна. На честь науковця названо астероїд 2721 Всехсвятський.

Сергій Костянтинович Всехсвятський помер 6 жовтня 1984 р. в Києві.

Докладніше про Сергія Всехсвятського:

Конопльова В. П. Сергій Костянтинович Всехсвятський. До 80-річчя з дня народження

Андрієнко Д. П., Зосимович І. Д. Видатний український астроном С.К. Всехсвятський і його наукова школа