Всехсвятський Сергій Костянтинович

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Всехсвятський Сергій Костянтинович (20.VI.1905 — 06.X.1984)

Vsekhsviatskyi

Доктор фізико-математичних наук, професор Сергій Костянтинович Всехсвятський народився 20 червня 1905 р. у Москві. Здобув (1925) вищу освіту в Московському університеті. Протягом 1924—1935 рр. — науковий співробітник Астрофізичного інституту (тепер Державний астрономічний інститут імені П.К. Штернберга). У 1935—1939 рр. — співробітник, а згодом заступник директора Пулковської астрономічної обсерваторії (Росія). У 1939—1981 рр.— професор, завідувач кафедри астрономії і директор (до 1953 р.) Астрономічної обсерваторії Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка.

Галузь наукових інтересів С.К. Всехсвятського — фізика комет, Сонця та сонячної активності, космогонія. Розвинув (1932) гіпотезу Лагранжа про викиди комет й інших малих тіл з поверхонь планет та їхніх супутників. Довів швидку дезінтеграцію періодичних комет. Виявив на підставі вивчення сонячної корони під час затемнень існування протяжних коронарних потоків (названі пізніше «сонячним вітром»). Розробив (1955) разом з учнями теорію динамічної корони Сонця.

Опублікував (1958—1974) фундаментальну працю «Фізичні характеристики комет». Висловив (1960) гіпотезу про існування кільця навколо Юпітера (у 1979 р. його виявив космічний апарат «Вояджер-1»).

Був активним популяризатором астрономічних знань. Ініціатор створення (1952) Київського планетарію.

Лауреат (1974) премії Академії наук СРСР імені Ф.О. Бредихіна. На честь науковця названо астероїд 2721 Всехсвятський.

Сергій Костянтинович Всехсвятський помер 6 жовтня 1984 р. в Києві.

Докладніше про Сергія Всехсвятського:

Конопльова В. П. Сергій Костянтинович Всехсвятський. До 80-річчя з дня народження

Андрієнко Д. П., Зосимович І. Д. Видатний український астроном С.К. Всехсвятський і його наукова школа