Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Зображення Сонця з високою роздільною здатністю показують, як спалахи впливають на його атмосферу

20 жовтня 2024

 

Сонячні спалахи — це дивовижна річ, яка має глибокий вплив на те, що астрономи називають «космічною погодою». Ці події змінюються залежно від 11-річного циклу активності Сонця, вивільняючи в космос величезну кількість випромінювання в усьому електромагнітному спектрі (від ультрафіолетового до рентгенівського). Наслідки спалахів земляни спостерігають з незапам’ятних часів, зокрема полярні сяйва у високих широтах, але предметом вивчення та прогнозування вони є лише близько півтора століття. Однак про ці драматичні події науковці ще багато чого не знають.

Докладніше:

Астрономи виявили, що дані від «Вебба» суперечать моделям реіонізації

11 жовтня 2024

 

Реіонізація — це критичний період, коли перші зорі та галактики змінили фізичну структуру свого довкілля, а згодом і всього Всесвіту. Загальноприйняті теорії стверджують, що ця епоха закінчилася приблизно через 1 мільярд років після Великого Вибуху. Однак, якщо розрахувати цю віху за допомогою даних спостережень космічного телескопа Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), реіонізація завершилася б принаймні на 350 мільйонів років раніше, ніж очікували досі астрономи. Про це йдеться в новій статті, опублікованій у Monthly Notices of the Royal Astronomical Society: Letters.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Яковкін Авенір Олександрович (21.V.1887 — 18.XI.1974)

 

Yakovkin 

Член-кореспондент АН УРСР, доктор фізико-математичних наук Авенір Олександрович Яковкін народився у м. Благовєщенськ Уфимської губернії (нині Башкортостан, Росія). Здобувши (1910) вищу освіту в Казанському університеті, працював (1910—1937) в обсерваторії імені В.П. Енгельгардта (з 1927 р. — директор). Одночасно (1916—1937) — викладач Казанського університету. У 1937—1945 рр. — завідувач кафедри астрономії Свердловського (Уральського) університету. У 1945—1951 рр. — професор Київського університету, керівник відділу астрономічної обсерваторії. У 1951—1967 рр. працював у Головній астрономічній обсерваторії АН УРСР. Директор ГАО у 1952—1959 роках.

 

Галузь наукових інтересів А.О. Яковкіна — вивчення обертання Місяця та його фігури. Встановив залежність місячного радіуса від оптичної лібрації за широтою («ефект Яковкіна») і запропонував для пояснення цієї залежності ряд моделей фігури Місяця. Автор оригінальних приладів і пристроїв для розв’язання різного роду астрономічних задач. Склав перший в світовій літературі збірник астрономічних ефемерид для спостережень з поверхні Місяця.

 

Автор монографій: «Постоянные физической либрации Луны, выведенные из наблюдений в 1910—1915 гг.» (1928), «Вращение и фигура Луны» ч.1—2 (1939, 1945 ), «Формулы и эфемериды для полевых наблюдений на Луне» (1964).

 

На честь науковця названо кратер на Місяці.

 

Авенір Олександрович Яковкін помер 18 листопада 1974 р. у Києві.

 

Докладніше про Авеніра Яковкіна

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1