Яковкін Авенір Олександрович

Останні новини

Астрономи виявили білого карлика, що спалює гелій

25 березня 2023

Зоря білий карлик може вибухнути як наднова, коли її маса перевищить межу приблизно в 1,4 маси Сонця. Наукова група, до якої входили науковці з Інституту позаземної фізики Макса Планка (Max Planck Institute for Extraterrestrial Physics, MPE) в Ґархінзі та Боннського університету, знайшла подвійну зоряну систему, в якій речовина перетікає на білого карлика від його супутника.

Систему виявили завдяки яскравому, так званому надм’якому рентгенівському випромінюванню (super-soft X-rays), яке виникає через ядерний синтез газу, що накопичився біля поверхні білого карлика. Незвичайність цього джерела полягає в тому, що перетікає і горить гелій, а не водень. Виміряна яскравість свідчить про те, що маса білого карлика зростає повільніше, ніж раніше вважали астрономи. Це може допомогти зрозуміти кількість наднових, спричинених вибухом білих карликів. Результати досліджень оприлюднив журнал Nature.

Докладніше:

Перші результати за даними спостережень телескопів Європейської південної обсерваторії наслідків удару DART в астероїд

21 березня 2023

За допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) дві групи астрономів спостерігали за наслідками зіткнення між космічним апаратом NASA Double Asteroid Redirection Test (DART) і астероїдом Діморфос (Dimorphos). Контрольоване зіткнення — це випробування в рамках програми захисту планети від небезпечних астероїдів. Але воно також дало астрономам унікальну можливість дізнатися більше про склад астероїда завдяки аналізу викинутої з його поверхні речовини.

Докладніше:

Яковкін Авенір Олександрович (21.V.1887 — 18.XI.1974)

Yakovkin

Член-кореспондент АН УРСР, доктор фізико-математичних наук Авенір Олександрович Яковкін народився у м. Благовєщенськ Уфимської губернії (нині Башкортостан, Росія). Здобувши (1910) вищу освіту в Казанському університеті, працював (1910—1937) в обсерваторії імені В.П. Енгельгардта (з 1927 р. — директор). Одночасно (1916—1937) — викладач Казанського університету. У 1937—1945 рр. — завідувач кафедри астрономії Свердловського (Уральського) університету. У 1945—1951 рр. — професор Київського університету, керівник відділу астрономічної обсерваторії. У 1951—1967 рр. працював у Головній астрономічній обсерваторії АН УРСР. Директор ГАО у 1952—1959 роках.

Галузь наукових інтересів А.О. Яковкіна — вивчення обертання Місяця та його фігури. Встановив залежність місячного радіуса від оптичної лібрації за широтою («ефект Яковкіна») і запропонував для пояснення цієї залежності ряд моделей фігури Місяця. Автор оригінальних приладів і пристроїв для розв’язання різного роду астрономічних задач. Склав перший в світовій літературі збірник астрономічних ефемерид для спостережень з поверхні Місяця.

Автор монографій: «Постоянные физической либрации Луны, выведенные из наблюдений в 1910—1915 гг.» (1928), «Вращение и фигура Луны» ч.1—2 (1939, 1945 ), «Формулы и эфемериды для полевых наблюдений на Луне» (1964).

На честь науковця названо кратер на Місяці.

Авенір Олександрович Яковкін помер 18 листопада 1974 р. у Києві.

Докладніше про Авеніра Яковкіна