Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше

24 квітня 2024

Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.

 

Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Докладніше:

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

 

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Яковкін Авенір Олександрович (21.V.1887 — 18.XI.1974)

 

Yakovkin 

Член-кореспондент АН УРСР, доктор фізико-математичних наук Авенір Олександрович Яковкін народився у м. Благовєщенськ Уфимської губернії (нині Башкортостан, Росія). Здобувши (1910) вищу освіту в Казанському університеті, працював (1910—1937) в обсерваторії імені В.П. Енгельгардта (з 1927 р. — директор). Одночасно (1916—1937) — викладач Казанського університету. У 1937—1945 рр. — завідувач кафедри астрономії Свердловського (Уральського) університету. У 1945—1951 рр. — професор Київського університету, керівник відділу астрономічної обсерваторії. У 1951—1967 рр. працював у Головній астрономічній обсерваторії АН УРСР. Директор ГАО у 1952—1959 роках.

 

Галузь наукових інтересів А.О. Яковкіна — вивчення обертання Місяця та його фігури. Встановив залежність місячного радіуса від оптичної лібрації за широтою («ефект Яковкіна») і запропонував для пояснення цієї залежності ряд моделей фігури Місяця. Автор оригінальних приладів і пристроїв для розв’язання різного роду астрономічних задач. Склав перший в світовій літературі збірник астрономічних ефемерид для спостережень з поверхні Місяця.

 

Автор монографій: «Постоянные физической либрации Луны, выведенные из наблюдений в 1910—1915 гг.» (1928), «Вращение и фигура Луны» ч.1—2 (1939, 1945 ), «Формулы и эфемериды для полевых наблюдений на Луне» (1964).

 

На честь науковця названо кратер на Місяці.

 

Авенір Олександрович Яковкін помер 18 листопада 1974 р. у Києві.

 

Докладніше про Авеніра Яковкіна

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1