Атмосферна екстинкція (лат. exstinctio — гасіння) — ослаблення світла від небесного тіла, зумовлене поглинанням і розсіюванням світла в атмосфері Землі. Екстинкція зростає, коли світило прямує до горизонту, бо світло має пройти через більшу товщу атмосфери. А. е. тим сильніша, що коротша довжина хвилі випромінювання, тобто синя ділянка спектру зазнає сильнішого поглинання, ніж червона. Це й спричиняє забарвлення небесних світил, які перебувають поблизу горизонту, у червоний колір.