Блиск — освітленість, створювана світилом на площині, перпендикулярній до його променів, за межами атмосфери Землі. Б. вимірюють у зоряних величинах.
Фактично Б. небесного тіла дорівнює повній потужності його випромінювання (світності) L, поділеній на площу сфери 4πr2, де r — відстань від джерела до Землі.
