Екліптика (грец. ékleipsis — затемнення) — велике коло небесної сфери, по якому центр диска Сонця здійснює свій видимий річний рух і яке є лінією перерізу небесної сфери площиною, яка проходить через центр небесної сфери паралельно до площини земної орбіти.
Е. і небесний екватор перетинаються в точках весняного й осіннього рівнодення. Площина Е. нахилена до площини небесного екватора під кутом 23° 27′. Е. є опорною для екліптичної системи координат на небесній сфері. Уздовж Е. від точки весняного рівнодення відлічують екліптичні довготи, а кутові відстані від неї є екліптичними широтами.
