Хмара Епіка — Оорта — гіпотетичне сферичне скупчення великої кількості холодних тіл відносно малих розмірів довкола Сонячної системи (на відстані близько 100 000 а. о. від Сонця).

Уважають, що саме з Х. Е. — О. ядра комет можуть потрапляти у внутрішні ділянки Сонячної системи внаслідок гравітаційних збурень від небесних тіл, наприклад зір, які відносно близько проходять повз цю хмару. Таку ідею вперше запропонував у 1932 р. E. Епік (1893—1985), а в 1950-х рр. її розвив Ян Оорт (1900—1992). Жодних прямих свідчень про існування Х. Е. — О. досі немає.