Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

 

 

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

 

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Read more

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

 

 

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

 

З нагоди ювілею в ГАО 1517 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

 

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Пошук інформації на порталі

Після двох десятиліть, які пішли на виготовлення 3200-мегапіксельної камери LSST, її, нарешті, доставлено в обсерваторію Вери Рубін.

 

news 25 05 24v

 

Найбільша камера, коли-небудь створена для астрофізики, завершила довгий шлях від Національної лабораторії прискорювачів SLAC (Stanford Linear Accelerator Center) у Каліфорнії до вершини Серро-Пачон у Чилі, де незабаром вона допоможе розкрити таємниці Всесвіту.

 

Камера LSST із роздільною здатністю 3200 мегапікселів, основний новаторський інструмент обсерваторії Vera C. Rubin NSF–DOE, прибула до обсерваторії на горі Серро-Пачон у Чилі. Її розробку, створення і роботу фінансує Управління науки Міністерства енергетики США (the U.S. Department of Energy’s Office of Science, DOE/SC), а NSF–DOE Vera C. Rubin Observatory фінансує Національний науковий фонд США (the U.S. National Science Foundation, NSF) і DOE/SC. Коли наприкінці 2025 року обсерваторія розпочне дослідження простору та часу (Legacy Survey of Space and Time, LSST), камера LSST буде робити докладні зображення неба південної півкулі протягом 10 років. Це дасть змогу створити найповніший покадровий огляд Всесвіту, який ми коли-небудь бачили.

 

«Поява передової камери LSST у Чилі суттєво наближає нас до науки, яка вирішуватиме найважливіші питання сьогодення в астрофізиці», — сказала Кеті Тернер (Kathy Turner), керівник програми Міністерства енергетики в обсерваторії Рубін.

 

Камера LSST — найбільша цифрова камера в світі — створена в Національній лабораторії прискорювачів SLAC у Менло-Парку, Каліфорнія, і SLAC оголосив про її завершення після двох десятиліть роботи на початку квітня поточного року. Ця неймовірно чутлива камера незабаром буде встановлена на оглядовому телескопі Сімоні в обсерваторії Рубін, де за її допомогою створюватимуть докладні зображення з полем зору всемеро ширше, ніж видимі кутові розміри повного Місяця. Використовуючи камеру LSST, обсерваторія Рубін сприятиме прогресу — і абсолютно новим відкриттям — у багатьох галузях астрономії. Вона, серед іншого, досліджуватиме природу темної матерії та темної енергії, виконуватиме картографування Молочного Шляху, вивчатиме Сонячну систему та небесні об’єкти, які змінюють яскравість, або положення.

 

«Доставка камери на вершину було останньою важливою частиною головоломки», — сказав Віктор Краббендам (Victor Krabbendam), керівник проєкту будівництва обсерваторії Рубін. «Тепер усі компоненти обсерваторії фізично на місці — ми на шляху до зміни науки за допомогою LSST».

 

Група фахівців камери LSSTв SLAC керувала процесом доставки камери розміром з автомобіль з Каліфорнії до Чилі. Транспортний контейнер камери був обладнаний реєстраторами даних, як на рамі камери, так і на контейнері, щоб відстежувати температуру, вологість, вібрацію та прискорення під час подорожі. На контейнері було встановлено систему відстеження GPS, щоб фахівці могли точно визначити місцезнаходження камери в будь-якій точці подорожі.

 

Камеру LSST в захищеному контейнері вранці 14 травня доставили транспортним засобом до аеропорту Сан-Франциско, щоб чартерним рейсом відправити до Чилі. Після того, як камеру акуратно помістили у вантажний літак Боїнг 747, двоє членів групи фахівців камери LSST сіли в літак і розмістилися на своїх місцях для 10-годинного польоту до Чилі. «Ми не були впевнені щодо обіцяних нам “неспокійних місць” на борту, але вони виявилися дуже зручними, і наявність двох інженерів у літаку була критичною для завантаження та розвантаження», — сказав Тревіс Ланґе (Travis Lange), менеджер проєкту LSSTCamera. «Весь процес також був неймовірно захопливим!»

 

Літак приземлився о 4:10 ранку 15 травня в аеропорту імені Артуро Меріно Бенітеса в Сантьяго, найближчому аеропорту до обсерваторії, який міг би прийняти вантажний літак такого розміру. І вже того вечора камера була за воротами, що охороняються, біля підніжжя Серро-Пачон. Наступного ранку автомобіль із камерою розпочав 35-кілометровий шлях до вершини в супроводі провідника та кількох машин. Повільно й обережно їдучи звивистою ґрунтовою дорогою, вантажівка з камерою досягла вершини приблизно за п’ять годин.

 

Після прибуття в будівлю обсерваторії камеру негайно вивантажили в зону прийому на третьому рівні та перемістили в чисту кімнату обсерваторії, яка забезпечує контрольоване середовище без речовин-забруднювачів у повітрі. Там її оглянула група введення в експлуатацію обсерваторії Рубін і визнала, що видимих ушкоджень немає. Фахівці також завантажили дані з реєстраторів даних і переконалася, що камера не зазнавала неочікуваних навантажень. «Наша мета полягала в тому, щоб переконатися, що камера не тільки вижила, але й прибула в ідеальному стані», — сказав Кевін Рейл (Kevin Reil), науковий співробітник обсерваторії Рубін. «Початкові ознаки, серед яких дані, зібрані реєстраторами даних, акселерометрами та датчиками удару, свідчать про те, що ми досягли успіху».

 

Камера LSST є останнім основним компонентом оглядового телескопа Сімоні обсерваторії Рубін, який прибув на вершину, і після кількох місяців випробувань у чистій кімнаті обсерваторії камеру буде встановлено на телескоп разом із нещодавно покритим 8,4-метровим дзеркалом і 3,4-метровим вторинним дзеркалом. Слідкуйте за оновленнями в найближчі місяці, адже камера LSST — і обсерваторія Рубін — наближаються до виконання своєї трансформаційної місії в астрономії.

 

Обсерваторія Рубін — це проєкт NSF NOIRLab (U.S. National Science Foundation National Optical-Infrared Astronomy Research Laboratory), яка разом із Національною лабораторією прискорювачів SLAC DOE спільно керуватиме її роботою.

 

За інф. з сайту https://noirlab.edu підготував Іван Крячко

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1