Кільце «В» Сатурна великим планом

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

news 22 03 17m Автоматична міжпланетна станція «Кассіні» (Cassini), яка з 2004 р. є штучним супутником Сатурна, нещодавно зробила чергову світлину кілець цієї планети-гіганта. На новому зображенні видно найдрібніші деталі, що їх може розрізнити серед крижаних брил космічний апарат, перебуваючи на мінімальній відстані від кілець.

Увага фотокамери прикута до тієї ділянки в кільці «В» Сатурна, на якій видно вдвічі більше деталей, аніж на попередній, що свідчить про величезне розмаїття унікальних льодових структур. Щоб зберегти найдрібніші деталі, світлину попередньо не опрацьовували — під час такої підготовки, зазвичай, із зображення видаляють безліч дрібних яскравих плям, які виникають під дією космічних променів і заряджених частинок поблизу планети.

news 22 03 17v

Цей знімок зроблено 18 грудня 2016 р. у видимому світлі ширококутною камерою космічного зонду «Кассіні», спрямованою в бік неосвітлених кілець, з відстані майже 51 000 км. Масштаб зображення становить близько 360 м на піксель. Фото з сайту www.esa.int.

Кільця Сатурна складає, головно, водяний лід. Діапазон розмірів фрагментів кілець вражає — від крихітних часток пилу до брил в десятки метрів у поперечнику. Деякі із структур, які добре видно на одержаних з близької відстані зображеннях кілець, виникли внаслідок гравітаційної взаємодії багатьох супутників Сатурна, проте механізм виникнення багато деталей досі ще нез’ясований.

«Кассіні», як очікується, поповнить базу даних нових докладних зображень кілець в найближчі місяці. Це допоможе планетологам дізнатися більше про таємничі візерунки.

Етап (фаза) дуже близьких до кілець орбіт космічного апарату розпочався торік у листопаді й триватиме до кінця квітня поточного року, коли його місія наблизиться до завершення (GrandFinal). На цьому етапі космічний апарат завершить 22 оберти навколо планети, кожного разу пірнаючи у вузьку шпарину між планетою і внутрішніми кільцями, перш ніж поринути в атмосферу планети в середині вересня, щоб завершити свою неймовірну 13-річну одіссею в системі Сатурна.

За інф. з сайту www.esa.int підготував Георгій Ковальчук