Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Астрофізики виявили в місцях формування планет великі резервуари молекул-попередників, потрібних для зародження життя

17 вересня 2021

Аналіз унікальних спектральних «відбитків пальців» речовини довкола молодих зір дав змогу виявити «значні резервуари» складних органічних молекул, що потрібні для появи життя.

 

 

Доктор Джон Айлі (John Ilee), науковий співробітник Університету Лідса, який керував дослідженням, каже, що отримані результати свідчать — основні хімічні умови, які сприяли появі життя на Землі, можуть бути значною мірою поширені в Галактиці.

Докладніше:

Газ в Молочному Шляху не такий однорідний, як досі вважали астрономи

09 вересня 2021

Щоб краще зрозуміти історію та еволюцію Молочного Шляху, астрономи вивчають суміш газів і металів, які є важливою складовою нашої галактики.

 

 

У цій суміші виділяють три основні елементи: початковий газ, що надходить ззовні Галактики, газ всередині нашої галактики, тобто міжзоряний, збагачений хімічними елементами, а також пил, який утворюється при конденсації металів, наявних у цьому газі.

 

Досі теоретичні моделі розробляли на основі припущення, що ці три елементи однорідно змішуються скрізь в Молочному Шляху і за хімічним складом та кількістю елементів ця суміш схожа на ту, що є в атмосфері Сонця, яку називають його металічністю. Тепер група астрономів з Женевського університету (University of Geneva, UNIGE) з’ясувала: ці гази змішуються не так сильно, як вважали раніше. Це відкриття сильно вплине на сучасне розуміння еволюції галактик. Зокрема доведеться змінити теоретичні моделі еволюції Молочного Шляху. Результати нового дослідження оприлюднив журнал Nature.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

Коричневі карлики — дивні космічні об’єкти. На умовній шкалі типів небесних тіл вони містяться між планетами та зорями.

 

news 02 09 21 1v

 

Зоря, за визначенням, — це об’єкт, достатньо масивний, щоб в його ядрі відбувалося злиття атомів водню й утворення гелію. Натомість планета — занадто маломасивне небесне тіло, щоб в ньому відбувалися реакції ядерного синтезу. На перше око це проста відмінність, аж поки ви докладніше не дізнаєтесь про синтез елементів. Все, що має масу нижче 13 мас Юпітера, занадто мале для синтезу, і тому є планетою. Якщо ваша маса близько 80 Юпітерів, то ви можете синтезувати гелій і, отже, стати зорею. Але якщо ваша маса становить від 13 до 80 мас Юпітера, то ситуація стає цікавою. Ви не маєте змоги утворювати водень, щоб світити яскраво, але можете перетворювати літій в інші елементи. Цей процес астрономи називають спалювання літію. Він не дає багато енергії, але в будь-якому разі це ядерний синтез.

 

Через цей ефект коричневі карлики важко ідентифікувати. Великі та молоді коричневі карлики можуть бути такими ж гарячими і яскравими, як маломасивні зорі, натомість старші або менші коричневі карлики мають вигляд великих планет. Це тому, що, на відміну від зір, коричневі карлики з часом охолоджуються. Вони часто найяскравіші в інфрачервоному світлі, й тому їх зазвичай виявляють зі спостережень в інфрачервоному діапазоні електромагнітного спектра.

 

news 02 09 21 2vРозподіл зір, що містяться відносно близько до Землі. Фото з сайту www.universetoday.com.

 

З коричневими карликами пов’язана одна дивина: їх, як здається, є значно менше, ніж мало би бути. Коли астрономи обчислили кількість зір в місцевому Всесвіті, то з’ясували, що жовті зорі, такі як Сонце, траплються частіше, ніж зорі гіганти, а зорі червоні карлики — набагато частіше, ніж жовті. Слушно було очікувати, що коричневі карлики мають траплятися частіше, ніж червоні карлики. Але поки що астрономи виявили менше коричневих карликів, ніж навіть жовтих зір. Частково це пояснюють тим, що коричневі карлики холодні й тьмяні, але навіть якщо ми це враховуємо, маємо побачити їх більше. Цю проблему називають пустелею білих карликів (brown dwarf desert problem).

 

Але випадкове відкриття може допомогти знайти відповідь на цю загадку. За допомогою космічного телескопа NASA «Ширококутний інфрачервоний оглядовий дослідник навколоземних об’єктів» (Near-Earth Object Wide-Field Infrared Survey Explorer, NEOWISE) виявлено небесне тіло, що отримало назву «The Accident» («Несподіванка»). Це коричневий карлик, який не виявили у процесі виконання оглядів неба з метою пошуків таких об’єктів, бо він на них не схожий. Коричневих карликів можна ідентифікувати за їх інфрачервоним спектром, але кожен спектр залежить від складу коричневого карлика, а також від його температури. Спектр «Несподіванки» дивний, бо об’єкт тьмяний в тій його частині, де, як ви очікуєте, він має бути яскравим, і яскравий там, де його зазвичай видно погано.

 

news 02 09 21 3v

Рухома пляма — це коричневий карлик, який назвали «The Accident» («Несподіванка»). Фото з сайту www.universetoday.com.

 

Спектр «Несподіванки» свідчить про те, що об’єкт містить дуже мало метану. Це може означати, що він дуже старий. Метан — це молекула, що містить атоми вуглецю та водню, і хоча водень існує від початку Всесвіту, вуглець з’явився лише після того, як загинуло перше покоління зір. Отже, спектр вказує на те, що цей коричневий карлик утворився під час першого покоління. Астрономи знали, що коричневі карлики найпершого покоління, ймовірно, існують, але вважали, що вони рідкісні. Але «Несподіванка» лежить на відстані лише 50 світлових років від нас, тому або це є надзвичайно щаслива знахідка, або такий тип коричневих карликів є досить поширеним. Цим можна пояснити пустелю коричневих карликів. Існує незліченна кількість коричневих карликів, але вони мають незвичайні спектри, тому астрономи їх досі не помічали.

 

Відкриття одного коричневого карлика недостатньо, щоб вирішити цю проблему. Але тепер, коли астрономи дізналися, який вигляд можуть мати старі коричневі карлики, вони зможуть знаходити їх більше. І тоді те, що вони знайдуть, не буде несподіваним.

 

За інф. з сайту www.universetoday.com підготував Іван Крячко

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1