Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

 

 

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

 

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Read more

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

 

 

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

 

З нагоди ювілею в ГАО 1517 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

 

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Пошук інформації на порталі

news 26 11 16mУ травні 2016 р. Виконавчий комітет Міжнародного астрономічного союзу (International Astronomical Union, IAU, МАС) утворив Робочу групу з назв зір (the Working Group on Star Names, WGSN) з метою офіційного визначення назв зір, які люди використовують протягом багатьох століть. Ця робоча група уклала новий каталог імен зір МАС, що містить перші 227 офіційно затверджених назв. Каталог оприлюднено на веб-сайті МАС.

 

Створення Робочої групи з назв зір, до якої входять астрономи з різних країн світу, ініціювала Комісія С (освіта, пропаганда і спадщина) Міжнародного астрономічного союзу. Її завдання — вникнути у всесвітню астрономічну історію і культуру з метою каталогізації традиційних назв зір та подальшого затвердження унікальних назв зі стандартизованим варіантом написання. Передбачено, що надалі група запропонує правила, критерії і процес, які будуть регламентувати надання назв іншим зорям та субзоряним об’єктам (коричневі карлики, екзопланети тощо — Ред.). Ці правила будуть діяти як в межах міжнародного астрономічного співтовариства (серед професійних астрономів), так і для громадськості.

 

Упродовж багатьох років астрономи позначають зорі, які вони вивчають, з допомогою буквено-цифрових символів. Такі позначення практичні, бо зоряні каталоги, як, наприклад, нещодавно укладений за результатами роботи європейського космічного зонда «Гайя», зазвичай містять тисячі, мільйони чи навіть мільярди об’єктів.Ці буквено-цифрові позначення існуватимуть в астрономії й надалі — WGSN їх змінювати не буде. Натомість група прагне вирішити, які традиційні назви зір з культур народів всього світу будуть офіційними, щоб уникнути плутанини. Деякі з найпоширеніших імен для найяскравіших і найвідоміших зір не мали жодного офіційного правопису, в деяких зір було кілька імен, взагалі однакові назви іноді використовували для різних зір.

 

Історично трапилося так, що МАС офіційно затвердив тільки імена 14 зір у зв’язку з наданням назв екзопланетам. Існували два «каталізатори» для створення WGSN: зобов’язання МАС залучити міжнародне астрономічне співтовариство до процесу надання назв відкритим екзопланетам та їхнім материнським зорям, а також формальне зобов’язання забезпечувати збереження астрономічної спадщини, що є однією з цілей діяльності Комісії C.

 

«Коли МАС ухвалював імена для екзопланет і їхніх зір, було видно потребу в укладанні каталогу імен для зір, які отримали назви в минулому, щоб з’ясувати, які з них будуть далі офіційними», — зауважує Ерік Мамаджек (Eric Mamajek), очільник і організатор WGSN.

 

Етимологія обраних імен може відрізнятися, але деяких основних принципів WGSN дотримується. Наприклад, кращими є короткі назви з одного слова, а також ті, що мають коріння в астрономічній, культурній та природній світовій спадщині. Це дозволяє зберегти спадкоємність і забезпечити довгу історію визнаних астрономічних відкриттів. У багатьох культурах в усьому світі є традиційні назви яскравих зір і астеризмів. Більшість назв, які ми досі використовуємо, мають своє коріння в грецькій, латинській і арабській культурі, але деякі з них з’явилися пізніше — у ХІХ і ХХ століттях. Багато з них зазнали незначних змін з часів Ренесансу, коли набули поширення небесні глобуси, атласи і були опубліковані зоряні каталоги. WGSN архівує ці назви з багатьох різних джерел, а також вивчає можливості вміщення імен зі стародавніх астрономічних традицій у всьому світі в офіційний, затверджений МАС, перелік назв зір для використання астрономами, штурманами та широким загалом.

 

news 26 11 16v

 

UrsaMajor, сузір’я Великої Ведмедиці, з набору кольорових мап сузір’їв, опублікованих Самуелем Лі в Англії у 1824 році в роботі «Дзеркало Уранії» (Urania’s mirror). Протягом багатьох років зоря на кінці хвоста була відома під двома популярними назвами, Алькаїд (Alkaid) і Бенетнаш (Benetnasch). На цій мапі вона називається Бенетнаш, але Робоча група з назв зір МАС обрала їй офіційне ім’я Алькаїд. Серед назв зір на цій мапі Великої Ведмедиці, офіційно затверджені МАС імена Алькор, Аліот, Дубхе, Mегрец, Мерак і Міцар. Інші назви на цій мапі було занесено до бази культурних й історичних імен для зір, що постійно поповнюється. Деякі з цих назв можуть бути затверджені Міжнародним астрономічним союзом як офіційні після виконання подальших досліджень і обговорення в групі WGSN. Фото з сайту http://astronomynow.com.

 

Це не перший випадок, коли МАС вивчив історичні назви дуже ретельно. «Аналогічні зусилля було здійснено на початку історії МАС, у 1920-і роки, коли з історичних джерел були визначені 88 сучасних сузір’їв та встановлено їхні межі, назви, варіанти написання і скорочення для загального використання в міжнародному астрономічному співтоваристві. Багато з цих назв астрономи використовують нині для позначення змінних зір, нових карликових галактик і яскравих рентгенівських джерел та інших астрономічних об’єктів», — наголошує Ерік Мамаджек.

 

Робоча група з назв зір уклала й підтримує новий каталог імен зір, що містить перші 227 затверджених назв. Його опубліковано на веб-сайті МАС у розділі про присвоєння назв зір. Каталог містить 18 назв зір, затверджених Виконавчим комітетом МАС за поданням Робочої групи для відкритого найменування планет і супутників планет в грудні 2015 року (5 стародавніх назв та 14 нових імен, запропонованих і визначених голосуванням громадськості через конкурсу Name Exo Worlds) і 209 назв, недавно схвалених через обговорення в WGSN. Цей список буде рости, бо WGSN продовжує відроджувати давні назви зір і додавати нові завдяки астрономічному співтовариству всього світу.

 

Серед імен, офіційно схвалених WGSN, є Проксима Кентавра (ProximaCentauri, для найближчої від Сонця зорі й материнської зорі найближчої відомої екзопланети), Рігель Кентавра (Rigil Kentaurus, давня назва Альфа Кентавра (Alpha Centauri)) та назви для десятків яскравих зір, які зазвичай використовують для астронавігаціі. Серед зір з недавно затвердженими назвами (їх було встановлено, щоб запровадити позначення для кандидатів в екзопланети): Альґіеба (Algieba — Gamma Leonis, Ґамма Лева), Гамаль (Hamal — Alpha Arietis, Альфа Овена) і Мускіда (Muscida — Omicron Ursae Majoris, Омікрон Великої Ведмедиці).

 

За інф. з сайту http://astronomynow.com

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1