Атмосфера Венери майже повністю складається з вуглекислого газу, але німецькі астрономи виявили кисень в атмосфері планети як на денному, так і на нічному боках. Це відкриття може пролити світло на те, чому атмосфера Венери так суттєво відрізняється від нашої. Нова інформація також допоможе підтримати майбутні космічні місії на Венеру.
Найближча сусідка Землі в Сонячній системі, Венера, майже ідентична Землі за розмірами (наша планета має радіус 6371 км, Венера — 6052 км). Земля і Венера — як близнюки в Сонячній системі. Але Венеру можна вважати «злим близнюком».
Нашу гостинну блакитну планету підтримує свіжа, насичена киснем атмосфера. Атмосфера Венери приблизно на 96% складається з вуглекислого газу (CO2), 3,5% молекулярного азоту та незначних кількостей інших газів, серед яких оксид вуглецю, діоксид сірки, водяна пара, аргон і гелій.
Це також найважча атмосфера на будь-якій землеподібній планеті Сонячної системи, яка створює тиск у 93 бари на поверхні планети, що еквівалентно тиску на глибині приблизно 900 метрів під водою на Землі.
Науковці вважають, що умови на Венері є наслідком парникового ефекту.
Вчені вже давно припускають — Венера колись була дуже схожа на Землю і навіть допускають, що колись на ній були океани. Але її близькість до Сонця означає, що океани Венери випаровувалися, вивільнивши водяну пару в атмосферу. Потім ці молекули були розбиті ультрафіолетовим випромінюванням, водень перейшов у відкритий космос, а CO2 накопичився в атмосфері, що призвело до поточного стану Венери.
Автори останнього дослідження припускають, що кисень в атмосфері Венери утворюється на денній стороні шляхом розпаду CO2 і чадного газу (CO). Потім завдяки атмосферній циркуляції він проникає на нічний бік.
Венера обертається дуже повільно. Одна доба на Венері триває 243 земних діб, тоді як планета обертається навколо Сонця кожні 225 діб, тобто доба на планеті довша за рік.
У раніше виконаних спостереженнях було виявлено атомарний кисень (не молекулярний кисень, O2) у нічному світінні повітря Венери — слабке випромінювання світла атмосферою планети на нічній стороні планети. В новому дослідженні науковці проаналізували 17 точок як на денній, так і на нічній сторонах планети та виявили кисень у всіх місцях. Найвищу концентрацію кисню виявлено на висоті 100 км над поверхнею Венери.
Вимірювання виконували за допомогою антенного спектрометра на борту літака NASA «Стратосферна обсерваторія інфрачервоної астрономії» (Stratospheric Observatory for Infrared Astronomy, SOFIA).
Результати дослідження опубліковані в Nature Communications.
За інф. з сайту https://cosmosmagazine.com підготував Іван Крячко
