На Венері всюди є кисень

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

news 08 11 23v

Атмосфера Венери майже повністю складається з вуглекислого газу, але німецькі астрономи виявили кисень в атмосфері планети як на денному, так і на нічному боках. Це відкриття може пролити світло на те, чому атмосфера Венери так суттєво відрізняється від нашої. Нова інформація також допоможе підтримати майбутні космічні місії на Венеру.

Найближча сусідка Землі в Сонячній системі, Венера, майже ідентична Землі за розмірами (наша планета має радіус 6371 км, Венера — 6052 км). Земля і Венера — як близнюки в Сонячній системі. Але Венеру можна вважати «злим близнюком».

Нашу гостинну блакитну планету підтримує свіжа, насичена киснем атмосфера. Атмосфера Венери приблизно на 96% складається з вуглекислого газу (CO₂), 3,5% молекулярного азоту та незначних кількостей інших газів, серед яких оксид вуглецю, діоксид сірки, водяна пара, аргон і гелій.

Це також найважча атмосфера на будь-якій землеподібній планеті Сонячної системи, яка створює тиск у 93 бари на поверхні планети, що еквівалентно тиску на глибині приблизно 900 метрів під водою на Землі.

Науковці вважають, що умови на Венері є наслідком парникового ефекту.

Вчені вже давно припускають — Венера колись була дуже схожа на Землю і навіть допускають, що колись на ній були океани. Але її близькість до Сонця означає, що океани Венери випаровувалися, вивільнивши водяну пару в атмосферу. Потім ці молекули були розбиті ультрафіолетовим випромінюванням, водень перейшов у відкритий космос, а CO₂ накопичився в атмосфері, що призвело до поточного стану Венери.

Автори останнього дослідження припускають, що кисень в атмосфері Венери утворюється на денній стороні шляхом розпаду CO₂ і чадного газу (CO). Потім завдяки атмосферній циркуляції він проникає на нічний бік.

Венера обертається дуже повільно. Одна доба на Венері триває 243 земних діб, тоді як планета обертається навколо Сонця кожні 225 діб, тобто доба на планеті довша за рік.

У раніше виконаних спостереженнях було виявлено атомарний кисень (не молекулярний кисень, O₂) у нічному світінні повітря Венери — слабке випромінювання світла атмосферою планети на нічній стороні планети. В новому дослідженні науковці проаналізували 17 точок як на денній, так і на нічній сторонах планети та виявили кисень у всіх місцях. Найвищу концентрацію кисню виявлено на висоті 100 км над поверхнею Венери.

Вимірювання виконували за допомогою антенного спектрометра на борту літака NASA «Стратосферна обсерваторія інфрачервоної астрономії» (Stratospheric Observatory for Infrared Astronomy, SOFIA).

Результати дослідження опубліковані в Nature Communications.

За інф. з сайту https://cosmosmagazine.com підготував Іван Крячко