Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Середня температура Всесвіту щодалі зростає

15 листопада 2020

 

Вже майже століття астрономи знають, що Всесвіт перебуває в стані розширення. Починаючи з 1990-х років, вони зрозуміли, що від часу в чотири мільярди років тому темпи розширення прискорюються. В міру того, як це прискорення зростає, а скупчення галактик і волокна з речовини та матерії у Всесвіті віддаляються одні від одних, науковці вважали, що середня температура Всесвіту поступово буде знижуватися.

Докладніше:

Виконано перші спостереження в рамках нового етапу астрономічного огляду неба з метою кращого розуміння космосу

05 листопада 2020

Перші спостереження в рамках п’ятого етапу Слоанівського цифрового огляду неба (Sloan Digital Sky Survey) виконано 24 жовтня 2020 р. Цей новий огляд всього неба зміцнить наше розуміння формування та еволюції галактик, зокрема й нашого Молочного Шляху, а також надмасивних чорних дір, які ховаються в їхніх центрах.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

news 07 10 20 1v

 

Нобелівську премію з фізики 2020 року присудили трьом ученим за їх роботу, що стосується однієї з найзагадковіших, найтемніших таємниць космосу — чорних дір. Про це 6 жовтня поточного року оголосила Королівська шведська академія наук.

 

Роджер Пенроуз (Roger Penrose), з Оксфордського університету у Великобританії, отримав половину грошової винагороди в розмірі 10 мільйонів крон (близько 1,2 мільйона доларів) «за доказ того, що утворення чорних дір є надійним передбаченням загальної теорії відносності». Водночас Андреа Ґез (Andrea Ghez) з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі та Рейнхард Ґенцель (Reinhard Genzel) з Боннського університету та Інституту позаземної фізики Макса Планка в Німеччині поділили другу половину «за відкриття надмасивного компактного об’єкта в центрі нашої галактики».

 

Андреа Ґез стала лише четвертою жінкою, якій присуджено Нобелівську премію з фізики. Іншими трьома були Марія Кюрі (Marie Curie) в 1903 році, Марія Гепперт-Маєр (Maria Goeppert-Mayer) в 1963 р. та Донна Стрікленд (Donna Strickland) в 2018 році.

 

Р. Пенроуз виразними математичними моделями показав, що існування чорних дір є прямим наслідком найвідомішої теорії Альберта Айнштайна. Хоча сам Айнштайн не вірив, що такі масивні небесні тіла — об’єкти, які поглинають все, навіть світло, що потрапляє у поле їхнього тяжіння, можуть існували.

 

news 07 10 20 2vГеран К. Ганссон (Göran K. Hansson), генеральний секретар Королівської шведської академії наук, оголошує лауреатів Нобелівської премії з фізики 6 жовтня 2020 р. Фото з сайту Фонду Нобелівської премії.

 

Незважаючи на це, загальна теорія відносності А. Айнштайна передбачає, що гравітація є наслідком деформації простору-часу. Згідно з цією теорією, масивні об’єкти (наприклад, чорні діри) створюють космічні вм’ятини в цю просторово-часову тканину, так що інші об’єкти, які містяться поруч, не можуть не потрапити під дію їхньої гравітації. Одне з передбачень, яке слідує із загальної теорії відносності, полягає в тому, що чорні діри мають горизонт подій — лінію демаркації, із-за якої ніщо, навіть світло, не може втекти.

 

У січні 1965 р., лише через 10 років після смерті Айнштайна 18 квітня 1955 р., Пенроуз виявив, що чорні діри можуть виникати й виникають, докладно описавши їх у статті, яку навіть сьогодні вважають «найважливішим внеском у загальну теорію відносності з часів Айнштайна», — йдеться в заяві академії.

 

Пенроуз виявив, що в основі чорних дір лежить нескінченно щільне ядро, яке називають сингулярністю, де відомі нині закони природи перестають існувати.

 

Натомість, наукові колективи на чолі з Ґез та Ґензелем розкрили темну таємницю в центрі Молочного Шляху. З початку 1990-х, зосередившись на регіоні в центрі нашої галактики, який має назву Стрілець A*, Ґез і Ґенцель незалежно виявили, що якийсь надмасивний об’єкт впливає на скупчення зір і змушує їх кружляти навколо себе з великою швидкістю, сказали в академії. Насправді їхні групи виявили, що об’єкт масою в 4 мільйони сонячних мас міститься в ділянці простору, розміри якої не більші за Сонячну систему.

 

Вони не лише передбачили існування цього чорного «бегемота», але й розробили методи телескопічних спостережень, які дали змогу їм бачити крізь щільні хмари міжзоряного газу та пилу в центрі Молочного Шляху. Вони вдосконалили ці методи, щоб компенсувати спотворення, які виникають внаслідок атмосфери Землі. І врешті-решт ці дві групи надали найсильніші докази того, що надмасивна чорна діра ховається в серці нашої галактики.

 

«Відкриття цьогорічних лауреатів відкрили нові можливості у вивченні компактних і надмасивних об’єктів», — сказав Девід Гавіленд (David Haviland), голова Нобелівського комітету з фізики, в заяві академії. «Але ці екзотичні об’єкти все ще ставлять багато запитань, які вимагають відповідей і спонукають до подальших досліджень. Не тільки питання про їх внутрішню будову, але й питання про те, як перевірити нашу теорію гравітації в екстремальних умовах дуже близько від чорної діри».

 

Варто нагадати, що минулорічна Нобелівська премія з фізики була вручена трьом науковцям за розкриття структури та історії Всесвіту, а також за новий погляд людства щодо місця нашої планети в ньому.

 

За інф. з сайту www.space.com підготував Іван Крячко

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1