Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше

24 квітня 2024

Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.

 

Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Докладніше:

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

 

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

news 22 06 20mНауковці Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики та Рочестерського університету розпочали спільний проєкт з пошуку ознак життя у Всесвіті за допомогою техносигнатур. На виконання дослідження вчені отримали грант від NASA — перше фінансування від агентства, що не стосується пошуків радіосигналів від інопланетян, і перше, призначене для SETI, за три останні десятиліття.

 

Дослідники вважають, що хоча життя виникає у різних формах, наукові принципи для нього є загальними. Тому техногенні ознаки життя, притаманні цивілізації на Землі, також можна певним чином виявити поза Сонячною системою. «Техносигнатури є проявом передових чужих технологій, схожих або, можливо, досконаліших, ніж ті, що маємо ми», — сказав Аві Леб (Avi Loeb), професор з Гарварду. «До таких сигналів можуть належати промислове забруднення атмосфери, вогні міст, сонячні батареї, мегаструктури або сузір’я супутників».

Знати, де шукати техносигнатури, завжди було не просто. Це не сприяло науковцям отримувати гранти, а сама тема не була серед основних в астрономії. Однак потік результатів екзопланетних досліджень за останні п’ять років, зокрема виявлення екзопланет в зонах життя та наявність в їхніх атмосферах водяної пари, активізував пошук розумного життя. «Пошук позаземних цивілізацій (Search for Extraterrestrial Intelligence, SETI) завжди стикався з проблемою: де шукати. На які зорі ви направляєте телескоп і шукаєте сигнали?», — зазначив Адам Франк (Adam Frank), професор фізики і астрономії в Рочестерському університеті та основний отримувач гранта. «Тепер ми знаємо, де шукати. У нас є тисячі екзопланет, зокрема планети в зоні життя, де воно може існувати. Гра змінилася».

 

У дослідженні «Характеристика атмосферних техносигнатур» (Characterizing Atmospheric Technosignatures) спершу зосередять увагу на пошуку двох конкретних ознак, які можуть свідчити про наявність технологічної діяльності на планетах за межами Сонячної системи: сонячні батареї та забруднювачі.

 

Сонячні батареї набувають широкого застосування як засіб для використання енергії Сонця на Землі, тому дослідники вважають, що інші цивілізації роблять так само з випромінюванням від своїх зір, шукаючи нових засобів для виробництва енергії. «Найближча до Землі зоря, Проксима Кентавра, має планету Проксима б в зоні життя. Згідно з теперішніми даними, планета постійно обернена до зорі одним боком (як Місяць до Землі — Ред.) і тому на одному боці завжди день, а на другому — ніч», — сказав Леб. «Якщо цивілізація хоче освітити або зігріти нічну сторону, вона розміщуватиме фотоелектричні комірки на денному боці й передаватиме отриману електроенергію на нічну сторону». Франк додав: «Наша робота полягає в тому, щоб сказати: “ця смуга довжин хвиль” — це те, де ви побачите світло зорі, відбите від сонячних батарей. Таким чином астрономи, які спостерігають за далекою екзопланетою, дізнаються, де і на що звернути увагу, якщо вони шукають техносигнатури».

 

У пошуках життя поза Сонячною системою вчені також часто звертають увагу на біосигнатури, тобто хімічні речовини, які можна виявити в атмосфері планети. Джейсон Райт (Jason Wright) з Університету штату Пенсильванія, сказав: «Ми пройшли довгий шлях до розуміння того, як можна було б виявити життя на інших планетах за вмістом газів, що є в їхніх атмосферах». Тимчасом як вчені можуть шукати ті хімічні речовини, що природним чином використовує (продукує) життя, наприклад метан, вони нині також шукають штучні хімічні речовини та гази. «Ми забруднюємо атмосферу Землі своєю промисловою діяльністю», — сказав Леб. «Якщо інша цивілізація робить це набагато довше, ніж ми, то атмосфера її планети могла б показати ознаки, що вказують на штучно утворені молекули, які природа навряд чи може виробляти спонтанно, такі як хлорфторвуглеці (chlorofluorocarbons, CFCs)». Присутність CFCs — або холодоагенту — отже, може свідчити про наявність промислової діяльності.

 

Леб, Франк і Райт об’єднуються з Мансаві Лінґамом (Mansavi Lingam) з Технологічного інституту Флориди та Джейкобом Гакк-Місрой (Jacob Haqq-Misra) з організації Blue Marble Space в дослідницьку групу. Мета дослідження — зробити врешті-решт перші записи для онлайн-бібліотеки техносигнатур.

 

«Я сподіваюсь, що, використовуючи цей грант, ми кількісно визначимо нові способи дослідження ознак позаземних технологічних цивілізацій, схожих чи набагато досконаліших, ніж наша», — сказав Леб. «Основне питання, яке ми намагаємося вирішити, — ми одні? Але я до цього додам: навіть якщо ми нині одні, то чи були ми в минулому також одні?»

 

За інф. з сайту www.cfa.harvard.edu підготував Іван Крячко

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1