У 18 і 19 століттях астрономи зробили деякі глибокі відкриття про астероїди і комети в межах Сонячної системи — від класифікації справжньої природи їх орбіт до виявлення величезної кількості невеликих об’єктів в головному поясі астероїдів. Такі відкриття на теперішній день складають більшу частину нашого багажу знань про ці загадкові небесні тіла.
Загальне уявлення про комети й астероїди стверджує, що тоді як у перших з них при змінах температури спостерігаються процеси розвитку ком і хвостів, стосовно астероїдів це правило не «працює». Одначе, недавнє відкриття міжнародної групи дослідників заставило вчених дещо змінити свої усталені міркування щодо цього правила. Після спостереження материнського астероїда в головному поясі, який буквально на очах спостерігачів розпався на пару фрагментів, вони відзначили, що обидва фрагмента виявилися «хвостатими».
Причина, з якої астероїди не ведуть себе як комети, значною мірою криється в специфіці їх локалізації у просторі. Розташовані переважно в головному поясі, ці тіла мають майже кругові орбіти і не відчувають при русі навколо Сонця суттєвих змін температури. В результаті, вони не утворюють хвости (або гало), що формуються в міру того, як летючі органічні сполуки (наприклад, азот, водень, діоксид вуглецю, метан тощо) сублімують і утворюють хмари газу.
З огляду на загальну астрономічну феноменологію, астероїдні пари є досить поширеним явищем. Вони утворюються, коли астероїд розламується на дві частини в результаті багатьох причин, серед яких можуть бути надмірна швидкість обертання, зіткнення з іншим тілом, дестабілізація подвійних систем (тобто астероїдів, що обертаються один навколо іншого). Зразу ж після цього розпаду обидва тіла будуть обертатися навколо Сонця, але вони втрачають гравітаційний зв’язок і поступово дрейфують одне від одного.
Світлина активованого астероїда P/2013 P5, отримана з допомогою Космічного телескопа імені Габбла. На зображенні чітко видно пиловий хвіст. Фото з сайту NASA.
Однак, під час моніторингу астероїда P/2016 J1 міжнародна команда з Інституту астрофізики в Андалусії (IAA-CSIC) помітила деякі відмінності від стандартної картини. Очевидно, обидва фрагменти у парі стали «активованими», тобто сформували хвости. Фернандо Морено (Fernando Moreno), науковий співробітник IAA-CSIC, який очолює проект, сказав в інститутському прес-релізі: «Обидва фрагменти активуються, тобто, показують пилові структури, зазвичай типові для комет. Це уперше, коли ми спостерігаємо астероїдну пару з одночасною активністю... Цілком ймовірно, викид пилу спровокований сублімацією льоду, який опинився відкритим після фрагментації».
Незважаючи на те, що це не перший випадок, коли астероїд виявився цікавим винятком з правила і продемонстрував докази формування хмари сублімованого газу навколо нього, це перше спостереження такого процесу в астероїдній парі, а не в окремому об’єкті. Складається враження, що формування цього хвоста — своєрідна відповідь на розпад пари, який, як вважають, відбувся шість років тому, під час попереднього проходження астероїда.
У 2016 р. дослідницька група використала Великий телескоп Канарських островів (GTC) на острові Ла-Пальма і Канада-Франція-Гаваї телескоп (CFHT) на Мауна-Кеа, щоб підтвердити реальність факту формування астероїдної пари. Подальший аналіз показав, що астероїди були активовані у період між кінцем 2015 і початком 2016 року, коли вони перебували в найближчій точці своєї орбіти навколо Сонця (перигелії).
Зображення астероїдної пари P/2016 J1 отримані 15 травня 2016 р. На них чітко виділяються центральна ділянка (астероїд) і дифузна пляма, що нагадує пиловий хвіст. Фото з сайту www.universetoday.com.
Цей аналіз також показав, що фрагментація астероїда і активізація діяльності не були пов’язані. Іншими словами, сублімація мала місце після розпаду і не є причиною його. Саме в цьому вчені вбачають унікальність цих об’єктів серед величезної кількості подібних.
Мало того, що вони є двома винятками з цього правила, яке регулює спів-життя комет і астероїдів (є тільки близько двадцяти відомих випадків астероїдів, що сформували власні хвости), термін їх розпаду також означає, що вони нині є наймолодшою астероїдною парою в Сонячній системі. Непогано для купи каменів!
За інф. з сайту www.universetoday.com підготував Георгій Ковальчук
