Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Дослідження пов’язує чорні діри з темною енергією

29 жовтня 2024

 

Майже 14 мільярдів років тому, на самому початку Великого Вибуху, таємнича енергія спонукала до експоненціального розширення Всесвіту, що зароджувався, і породила всю відому матерію. Так принаймні слідує із широко визнаної теорії інфляції (інфляційної космології).

 

Ця стародавня енергія мала головні риси темної енергії сучасного Всесвіту, яка досі є найбільшою загадкою щонайменше за одним об’єктивним стандартом: вона становить більшість — приблизно 70% — Всесвіту, але науковці не знають точно, що це так.

Докладніше:

Телескоп Gemini North захопив архіпелаг галактик, заплутаний у павутині темної матерії

24 жовтня 2024

Через сторіччя після того, як астрономи довели існування галактик за межами Молочного Шляху, величезні скупчення галактик відчиняють вікна до сучасних космічних питань.

 

 

100 років тому Едвін Габбл здобув переконливі докази існування інших галактик далеко за межами Молочного Шляху. Зображення, вміщене на початку цієї замітки, отримано за допомогою телескопа «Джеміні-Північ» (Gemini North), який разом зі своїм близнюком «Джеміні-Південь» становлять Міжнародну обсерваторію «Джеміні» (International Gemini Observatory). Нею керує Національна дослідницька лабораторія оптичної та інфрачервоної астрономії (National Optical-Infrared Astronomy Research Laboratory, NOIRLab) національного наукового фонду (National Science Foundation, NSF) США. Світлина показує частину величезного скупчення Персея, демонструючи його «острівні Всесвіти» у разючих подробицях. Спостереження за цими об’єктами дають змогу проливати світло не тільки на їхні індивідуальні характеристики, але й на такі космічні таємниці, як темна матерія.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

news 22 09 17mГрупа науковців, очолювана німецьким вченим, з допомогою Космічного телескопа імені Габбла виявила в поясі астероїдів між Марсом і Юпітером об’єкт незвичайного типу: два астероїди, що обертаються один навколо одного і виявляють водночас особливості, властиві кометам, — яскраву кому і довгий хвіст. Це перший відомий подвійний (бінарний) астероїд, який також класифікують як комету. Результати дослідження наведено в статті, опублікованій в журналі Nature.

 

 У вересні 2016 року, перед тим, як астероїд 288P найближче підійшов до Сонця, він був достатньо близький до Землі для того, аби науковці докладно подивилися на нього, використовуючи космічний телескоп «Габбл». Аналіз зображень астероїда 288P підтвердив, що це насправді не одинарний об’єкт, а подвійна система, утворена двома астероїдами майже однакових розмірів і маси, які обертаються один навколо одного на відстані близько 100 кілометрів. Це відкриття само собою було важливим, адже в такій системі можна виміряти маси окремих об’єктів.

 

news 22 09 17 1v

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На цій добірці зображень, отриманих Космічним телескопом імені Габбла, чітко розділяються два астероїди з властивими кометам особливостями, які обертаються один навколо одного. До чітко виражених кометних рис слід віднести яскраве кометне гало, кому, і довгий пиловий хвіст. Два астероїд з назвою 288P спостерігали у вересні 2016 року, саме перед тим, як об’єкт максимально зблизився із Сонцем. Ці зображення показують поточну активність у бінарній системі. Очевидний рух хвоста є проекційним ефектом через відносне розміщення Сонця, Землі та 288P, що змінюється між спостереженнями. На орієнтацію хвоста також впливає зміна розміру частинок. Спочатку хвіст був спрямований до ділянки, де в кінці липня відбувалося виділення порівняно великих (близько 1 мм) частинок пилу. Однак з 20 вересня 2016 р. хвіст став змінювати орієнтацію, відвертаючись від Сонця, при цьому дрібні частинки (розміром близько 10 мкм) віддаляються від ядра внаслідок відчутного сонячного випромінювання. Фото з сайту https://phys.org.

 

 

 

 

 

 

 

 

Спостереження також вказали на неперервну активність у подвійній системі. «Ми виявили сильні ознаки сублімації водяного льоду, спричинені збільшенням сонячного нагріву, подібно тому, як утворюється хвіст комет», — пояснила Джессіка Аґарвал (Jessica Agarwal) з Інституту досліджень сонячної енергії Макса Планка (Німеччина), керівник групи та головний автор дослідницької роботи. Отже, об’єкт 288P став першим відомим подвійним астероїдом, який астрономи також класифікують як комету основного пояса астероїдів.

 

Розуміння походження та еволюції комет основних поясу, тобто комет, орбіти яких лежать в ділянці розміщення численних астероїдів між Марсом і Юпітером, є найважливішим елементом нашого розуміння формування та еволюції всієї Сонячної системи. Саме серед питань, пов’язаних з кометами головного поясу, можливо, варто шукати відповіді на питання про те, як вода появилася на Землі. Оскільки відомо лише декілька об’єктів такого типу, 288P є надзвичайно важливою системою для майбутніх досліджень.

 

news 22 09 17 2v

 

Арт-концепція бінарної комети 288P. Здалеку можна чітко помітити властиві тільки кометам особливості системи: серед них яскрава кома, що оточує обидва компоненти системи, а також довгий пиловий і водяний хвости, спрямовані від Сонця. Тільки ближчий вигляд розкриває два компоненти системи: два астероїди кружляють один навколо одного на ексцентричній орбіті. Фото з сайту https://phys.org.

 

Багато особливостей 288P — значна відстань між компонентами, майже однакові їх розміри, високий ексцентриситет і комето-подібна активність — також роблять його унікальним серед кількох відомих широких астероїдних подвійних систем в Сонячній системі. Виявлена активність 288P також вказує на те, що ця система була такою і в минулому — зауважила Аґарвал: «Поверхневий лід не може вижити в астероїдному поясі протягом життя Сонячної системи, але він може впродовж мільярдів років бути захищеним пиловою мантією, що відбиває світло, лише кілька метрів завтовшки».

 

Зважаючи на ці особливості, науковці дійшли висновку, що 288P існує як бінарна система всього лише близько 5000 років. Аґарвал так пояснює утворення цього об’єкта: «Найімовірнішим сценарієм формування 288P є розпад небесного тіла не дві частини внаслідок швидкого обертання, після чого обидва фрагменти можуть віддалитися далеко один від одного за рахунок обертових моментів, спричинених процесом сублімації».

 

Той факт, що 288P суттєво відрізняється від усіх інших відомих бінарних астероїдів, ставить питання про те, чи його унікальні властивості — це не просто збіг обставин. Оскільки відкриття 288P можна вважати щасливим випадком, то цей об’єкт, ймовірно, буде єдиним прикладом такого роду протягом тривалого часу. «Щоб знайти відповідь на це питання, нам потрібно більше теоретичної та спостережної роботи, а також більше об’єктів, подібних до 288P» — зазначила Аґарвал.

 

За інф. з сайту https://phys.org підготував Георгій Ковальчук

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1