Німецькі науковці запевняють, що їм на підставі даних космічної місії «Розетта» (Rosetta) вдалося виявити раніше невідому ланку в розумінні процесу формування планет. Результати дослідження оприлюднив журнал «Щомісячні повідомлення Королівського астрономічного товариства» (Monthly Notices of the Royal Astronomical Society).
Група дослідників, яку очолює Юрген Блум (Jürgen Blum) з Брауншвейґського технічного університету (Technische Universität Braunschweig) в Німеччині, проаналізувала дані історичної місії «Розетта», щоб з’ясувати, як понад чотири з половиною мільярдів років тому виникла комета 67P/Чурюмова-Герасименко.
Розуміння еволюції Сонячної системи та її планет було однією з головних цілей місії «Розетта» до комети 67Р/Чурюмова-Герасименко. Для Юргена Блума та його міжнародної команди це важливо, бо спостережні дані, отримані різними інструментами зонда «Розетти» та модуля «Філи» (Philae), можна пояснити лише однією з багатьох запропонованих моделей. Комета 67P складається з «галькового пилу» розміром від міліметрів до сантиметрів.
Схематичне зображення структури пористої поверхні комети 67P/Чурюмова-Герасименко. Спираючись на результатах місії «Розетта», Юрген Блум і його колеги роблять висновок, що комета 67P складається з міліметрової пилової гальки. Передбачається, що галька всередині комети складається з суміші пилу і льоду (світло-блакитні сфери на зображенні), і тільки найвищі шари, які піддаються впливу прямих сонячних променів, не містять лід (темно-сірі сфери). Фото з сайту www.sciencedaily.com.
Професор Блум роз’яснює наслідки спостережень команди: «Наші результати показують, що формування комети Чурюмова-Герасименко може пояснити лише одна модель формування великих твердих тіл в молодій Сонячній системі. Згідно з нею скупчення «галькового пилу» через нестабільність в сонячній туманності набуває такої великої концентрації, що його сумарна гравітація зрештою призводить до колапсу».
Цей процес формує зв’язок, який був загадкою для науковців протягом тривалого часу, між відомою структурою «гальковий пил» («будівельні блоки планет», що утворилися в Сонячній туманності внаслідок зіткнення та злипання частинок пилу і льоду) та гравітаційним збільшенням планетезималей до рівня планет.
«Хоча це звучить дуже драматично», ― продовжує Блум, ― це насправді м’який процес в якому пилові скупчення не руйнуються, а об’єднуються в тіло більшого розміру з ще сильнішою гравітацією ― скупчення пилу збирається в зв’язане тіло, тобто фактично відбувається народження комети». Через порівняно невелику масу комети 67P, галька збереглася до нашого часу, дозволивши науковцям підтвердити гіпотезу вперше.
Насправді, модель формування «галька-колапс» (pebble-collapse) може пояснити багато спостережуваних властивостей комети 67P, наприклад, її високу пористість і скільки газу вивільнилося зсередини. «Тепер доведено всі етапи моделювання планети» — підсумував Блум.
За інф. з сайту www.sciencedaily.com підготував Іван Крячко
