Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

 

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

 

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

news 02 12 23 1v

 

Міжнародна група астрономів за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба вперше спостерігала воду та інші молекули у внутрішніх ділянках диска, з яких формуються планети, в одному з найекстремальніших середовищ Галактики. Ці результати свідчать про те, що умови для формування землеподібних (кам’янистих) планет, які зазвичай існують в дисках, що містяться в ділянках утворення зір малої маси, також можуть мати місце в регіонах утворення масивних зір і, можливо, в більш широкому діапазоні середовищ.

 

Це перші результати, отримані за програмою спостережень космічного телескопа Джеймса Вебба «Екстремальні УФ-середовища» (eXtreme UV Environments, XUE), що спрямована на виявлення характеристик протопланетних дисків в районах утворення масивних зір. Ці райони, ймовірно, є тим середовищем, де сформувалася більшість планетних систем. Розуміння впливу навколишнього середовища на формування планети є важливим для науковців. Бо це дає змогу скласти уявлення про різноманітність спостережуваних популяцій екзопланет.

 

Програма XUE націлена загалом на 15 дисків у трьох ділянках туманності Омар (також відомої як NGC 6357), великої емісійної туманності приблизно на відстані 5500 світлових років від Землі в сузір’ї Скорпіона. Туманність Омар — це однин із наймолодших і найближчих масивних комплексів зореутворення, що також містить деякі з наймасивніших зір у нашій галактиці. Масивні зорі гарячіші, тому випромінюють більше ультрафіолетового (УФ) випромінювання. Воно може розсіяти газ, а тому термін існування диска буде коротким, не більше мільйона років. Завдяки «Веббу» астрономи тепер можуть вивчати вплив УФ-випромінювання на внутрішні ділянки протопланетних дисків, де формуються землеподібні планети, навколо таких зір, як Сонце.

 

«“Вебб” — це єдиний телескоп із просторовою роздільною здатністю та чутливістю для вивчення дисків, що утворюють планети, у регіонах формування масивних зір», — сказала керівник групи Марія Клаудія Рамірез-Таннус (María Claudia Ramírez-Tannus) з Інституту астрономії Макса Планка в Німеччині.

 

Астрономи прагнуть з’ясувати фізичні властивості та хімічний склад внутрішніх ділянок (у таких ділянках формуються землеподібні планети) протопланетних дисків у туманності Омар за допомогою спектрометра середньої роздільної здатності Вебба (Medium Resolution Spectrometer, MRS) Інструменту середнього інфрачервоного діапазону (Mid-Infra Red Instrument, MIRI). Цей перший результат стосується протопланетного диска під назвою XUE 1, що міститься у зоряному скупченні Pismis 24.

 

«Лише діапазон довжин хвиль MIRI і спектральна роздільна здатність дають нам змогу досліджувати молекулярний склад і фізичні умови теплого газу і пилу, де утворюються землеподібні планети», — сказав учасник наукової групи Ар’ян Бік (Arjan Bik) зі Стокгольмського університету в Швеції.

 

Оскільки XUE 1 лежить поблизу кількох масивних зір у NGC6357 науковці очікують, що на цей диск постійно впливало ультрафіолетове випромінювання. Однак у цьому екстремальному середовищі наукова група все ж виявила низку молекул, які є будівельними блоками кам’янистих планет.

 

news 02 12 23 2v

Графік залежності яскравості випромінювання від довжини хвилі (від 13,3 до 15,5 мікрон) у протопланетному диску XUE 1 з виділеними піками ацетилену (C2H2, показано зеленим; з центром на довжині хвилі близько 13,7 мікрона), ціаніду водню (HCN, виділено коричневим; з центром на довжині хвилі навколо 14,0 мікрон), води (синій колір і з центром на довжині хвилі приблизно 14,2 мікрона) та вуглекислого газу (CO2, позначено червоним кольором; з центром на довжині хвилі близько 14,95 мікрон). Деякі з виявлених випромінювань слабші, ніж передбачено моделями, що може означати малий зовнішній радіус диска. Авторські права на зображення NASA, ESA, CSA, STScI, J. Olmsted (STScI), M. CRamírez-Tannus (Інститут астрономії Макса Планка). Фото з сайту https://esawebb.org.

 

«Ми виявили, що внутрішній диск навколо XUE 1 надзвичайно схожий на внутрішній диск у сусідніх ділянках зореутворення», — сказав учасник наукової групи Ренс Вотерс (Rens Waters) з Радбодського університету в Нідерландах. «Ми виявили воду та інші молекули, такі як чадний газ, вуглекислий газ, ціаністий водень і ацетилен. Однак виявлений викид був слабшим, ніж передбачали деякі моделі. Це може означати, що зовнішній радіус диска малий».

 

«Ми були здивовані та схвильовані, бо це впрше, коли такі молекули виявлено в незвичайному середовищі», — додав Ларс Куйперс (Lars Cuijpers) з Радбодського університету. Науковці також знайшли невеликий, частково кристалічний силікатний пил на поверхні диска. Його вважають будівельним матеріалом для формування землеподібних планет.

 

Ці результати є гарною новиною для розуміння формування кам’янистих планет, бо наукова група виявила, що умови у внутрішньому диску нагадують умови в добре вивчених дисках, розташованих у сусідніх ділянках зореутворення, де утворюються лише зорі малої маси. Це свідчить про те, що землеподібні планети можуть утворюватися в набагато ширшому діапазоні середовищ, ніж вважалося раніше.

Наукова група зазначає, що решта спостережень за програмою XUE матимуть вирішальне значення для встановлення, наскільки однаковими є ці умови.

 

«XUE1 показує нам, що існують умови для формування кам’янистих планет, тому наступним кроком буде перевірити, наскільки це поширене», — сказала Рамірез-Таннус. «Ми будемо спостерігати за іншими дисками в тому ж районі, щоб визначити частоту, з якою можна спостерігати ці умови».

 

Результати дослідження опубліковані в The Astrophysical Journal.

 

За інф. з сайту https://esawebb.org підготував Іван Крячко

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1