Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

 

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

 

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

Календар третього тисячоліття: яким йому бути?

 

В. С. Кислюк

доктор фізико-математичних наук

Головна астрономічна обсерваторія НАН України

 

 

Економічна і Соціальна Рада Організації Об’єднаних Націй (ЕСР ООН) неодноразово обговорювала проблему реформи календаря. Зокрема, цим питанням вона займалась серйозно в 1954—1956 рр. (див., наприклад, «Короткий астрономічний календар на 1977 р.»), але відклала вирішення його до того часу, доки не відбудуться значні зміни в кліматі громадської думки в цьому відношенні. Зараз вважається, що цей час настав, бо нещодавно ЕСР знову прийняла резолюцію, згідно якій рекомендується до прийняття Генеральною Асамблеєю ООН Міжнародного Стандарту Цивільного Календаря для використання всіма міжнародними урядовими, цивільними та діловими інституціями. Всім націям-членам ООН рекомендовано прийняти новий стандартний календар, починаючи з 2001 року. Саме початок 21-го століття і третього тисячоліття є найсприятливішим терміном для проведення реформи календаря (якщо її взагалі доцільно проводити — В. К.). Більш сприятливий момент в осяжному майбутньому передбачити важко.

 

На розгляд висунуто два варіанти стандартного календаря: 12- і 13-місячний вічні календарі в яких з 2001 року 1 січня завжди припадатиме на понеділок. Характерною особливістю обох проектів є те, що всі числа місяців у них назавжди закріплюються за одними і тими ж днями тижня. Крім того, для узгодження тривалості календарного і тропічного років вводяться по два додаткових дні, які не мають конкретних дат, а позначаються лише номером року.

 

У проекті 12-місячного календаря це такі дні: «W» — Всесвітній День (День Нового Року) — вводиться щорічно між 31 грудня та 1 січня; «C» — День Календаря — вводиться лише для високосного року між 31 червня та 1 липня. Тривалість кварталів в такому календарі однакова — по 91 дню або 13 тижнів. В григоріанському календарі, як відомо, тривалість кварталів неоднакова (від 90 до 92 днів), а перше півріччя завжди коротше другого.

 

Другий проект, так званий «Космічний Календар», містить 13 рівних місяців по 28 днів кожний, які складають чотири семиденні тижні. Як і в 12-ти місячному календарі перший день кожного року пропонується як «Всесвітній День». Крім того, для високосного року між 14-м і 15-м днем сьомого місяця, тобто посередині року, вставляється «День Календаря». Світовий День і День Календаря повинні відзначатись як Всесвітні Свята.

 

Таблиця 1

 

Проект 12-місячного всесвітнього календаря

 

Дні

   Січень, Квітень,

  Липень, Жовтень

   Лютий,Травень,

 Серпень, Листопад

   Березень,Червень,

 Вересень, Грудень

    Пд

    Вт

    Ср

    Чт

    Пт

    Сб

    Нд

    1  8  15 22 29

    2  9  16 23 30

    3 10 17 24

    4 11 18 25

    5 12 19 26

    6 13 20 27

    7 14 21 28

         6  13 20 27

         7  14 21 28

     1  8  15 22 29

     2  9  16 23 30

     3 10 17 24

     4 11 18 25

     5 12 19 26

    4 11 18 25

    5 12 19 26

    6 13 20 27

    7 14 21 28

1  8 15 22 29

2  9 16 23 30

3 10 17 24 31

 

    

Таблиця 2

 

Проект 13-місячного космічного календаря

 
1. Hellos 7. Jove

X   Пд Вт Ср Чт Пт Сб Нд

W  1   2   3   4   5   6   7

     8   9   10 11 12 13 14

     15 16 17 18 19 20 21

     22 23 24 25 26 27 28

X   Пд Вт Ср Чт Пт Сб Нд

     1   2   3   4   5   6   7

     8   9   10 11 12 13 14

C  15 16 17 18 19 20 21

     22 23 24 25 26 27 28

     X — додаткові дні, «W» — Всесвітній День (День      Нового Року), «С» — День Календар: (лише для   високосного року)
 
Високосний рік, з додатковим Днем Календаря, має наступати в кожен рік, який точно ділиться на 4, крім років, які закінчуються на «нуль-нуль» (00). Останні не будуть високосними, якщо не діляться точно на 400. Проте, рік 3200, який буде згідно цій формулі високосним роком, не буде вважатись високосним. Це необхідно для того, щоб синхронізувати календар з сонцестоянням і рівноденням. Для цього, в середньому кожні 3323 роки (!) ООН чи інша Всесвітня Організація повинна буде вводити додатковий високосний рік.
 
Тепер відносно назв місяців. В багатьох народів світу назви місяців нинішнього календаря пов’язані з іменами Римських Богів, Імператорів, а також з найменуванням чисел. Якщо прийняти 13-місячний календар, то виникає необхідність введення назви принаймні одного місяця. Чому б не надати всім місяцям нові назви, до того ж астрономічні, які відомі в усьому світі? Тому пропонуються такі назви місяців: 1 — Helios (Сонце), 2 — Mercury (Меркурій), 3 — Venus (Венера), 4 — Terra (Земля), 5 — Luna (Місяць), 6 — Ares (Марс), 7 — Jove (Юпітер), 8 — Kronos (Сатурн), 9 — Uranus (Уран), 10 — Neptun (Нептун), 11 — Pluto (Плутон), 12 — Galaxy (Галактика), 13 — Cosmos (Космос).

 

В назвах місяців, як бачимо, не використовуються англійські назви SUN (Сонце), МООN (Місяць), SATURN щоб запобігти плутанини з назвами днів відповідно: Sunday (Неділя), Monday (Понеділок), Saturday (Субота). Рекомендована назва місяця Ares замість MARS пов’язана з тим, щоб уникнути плутанини з застарілим Мarch (Березень). Назва місяця JOVE пропонується для скорочення, а ТERRA замість EARTH — для виразності.

 

Вважається, що ці назви легко завчити і запам’ятати за короткий проміжок часу. Крім того вони мають пізнавальне, а не міфологічне значення.

 

Всесвітні релігійні організації повинні погодити якнайшвидше свої календарі релігійних свят та іншу діяльність з прийнятим стандартом цивільного календаря, щоб запобігти невідповідності в проведенні релігійних обрядів.

 

Обидва календарі могли б «стартувати» в перший день 2001 року, бо в такому разі відпадає необхідність додавання чи віднімання будь-яких дат при переході від григоріанського календаря. З двох проектів 13-місячний календар розглядається як найбільш підходящим для користувача, але й потребує більше кардинальних змін. Проте він може зустріти більший опір з боку певної частини людства.

 

Якщо нації приймуть покращений календар, то при бажанні можна розписати деякі національні свята, як такі, що припадають на Понеділок. Так народи, які святкують Різдво Христове 25 грудня будуть завжди відзначати його в Понеділок 25 грудня в 12-місячному Всесвітньому Календарі, чи в Понеділок 22 Космоса в 13-місячному Космічному Календарі. Ті, хто користується старим стилем, легко можуть знайти відповідні дати в новому календарі і навпаки.

 

Зазначається, що незначна частина релігійних догматиків, які відзначають ШАБАШ кожен сьомий день, могли б мати 48-годинний «День Шабаша», коли наступають Додаткові Дні.

 

Перш ніж розглядати доцільність проведення реформи календаря, слід звернути увагу ще на один проект календаря — «Марсіанського». Безсумнівно в наступному тисячолітті відбуватиметься активне освоєння Сонячної системи. Напевно Марс стане одним з перших місць, яке буде використане для розселення людства. Тому поряд з календарем для Землі пропонується до розгляду також варіант марсіанського календаря. Виходячи з того, що Марсіанський тропічний рік дорівнює 668.61561 земних днів, пропонується для прийняття також з 1 січня 2001 року вічний Марсіанський календар з 19 місяцями по 35 днів в кожному. Для «стабілізації» календаря також пропонується введення високосних і невисокосних років та ще кількох додаткових днів без конкретних дат. Назви місяців запропонованого календаря містять космічні найменування (головним чином, це назви об’єктів Сонячної системи).

 

Варто зазначити, що проектів вічного земного календаря дуже багато. Ми навели лише два з них, які запропоновані зараз до прийняття. Яким же буде календар третього тисячоліття? Чи варто проводити реформу григоріанського? Подивимось, яка є в цьому необхідність.

 

Важко уявити собі життя на Землі без календаря. Всі свої події й сподівання ми так чи інакше пов’язуємо з цим надбанням людства, яке має давню, складну і суперечливу історію. Упродовж віків календар зазнавав безліч змін та реформ перш ніж стати таким, яким він є зараз. Слово «календар» походить від латинського «calendae». Так у римлян називався перший день кожного місяця, а слово «calendae» — від кореня слова «calare», що означає «об’являти». В древньому Римі початок року об’являли жерці.

 

З незапам’ятних часів люди намагались використати певні закономірності природи для відліку часу. Так, з періодом обертання Землі навколо осі пов’язані зміни дня і ночі — доба, з періодом зміни фаз Місяця — місяць, а з періодом зміни сезонів на Землі — рік. Останній період пов’язаний з тривалістю тропічного року, який є проміжком часу між двома послідовними проходженнями диску Сонця через точку весняного рівнодення, тобто коли тривалість дня і ночі однакова. Вся складність проблеми встановлення календаря полягає в тому, що звичні для людини періоди — доба та місяць — не вкладаються кратно в період зміни пір року. Тривалість тропічного року дорівнює 365.24220 діб, або 365 діб 5 год 48 хв 46 с.

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1