Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Обсерваторія Рубін несе до публіки всесвіт своїх відкриттів

03 червня 2023

Започатковано першу свого роду єдину освітню та інформаційно-просвітницьку програму з набором інтерактивних онлайн-практик, присвячених Обсерваторії Рубін та її науковим здобуткам.

 

 

Освітня та науково-просвітницька програма Обсерваторії Віри Рубін (Vera C. Rubin Observatory), яку розпочато першого червня поточного року і яку повністю фінансує Національний науковий фонд США, є свідченням того, що велика астрономічна дослідницька установа наступного покоління ще на етапі будівництва готується до поширення інформації про свою роботу. Коли наприкінці 2024 року розпочнуться наукові дослідження, обсерваторія виконуватиме повний огляд південного неба кожні кілька ночей, щоб вивчати темну матерію, темну енергію та мінливий Всесвіт. «Рубін» поділиться інформацією про результати дослідження з громадськістю.

Докладніше:

Виявлено мінливість рентгенівського випромінювання від струменів чорних дір

31 травня 2023

 

Астрономи тільки відносно недавно виявили, що струмені (джети), які йдуть від чорних дір, випромінюють рентгенівські промені. Те, як в цих струменях відбувається прискорення частинок до такого високоенергетичного стану, досі є загадкою. Одна з провідних моделей того, як такі струмені генерують рентгенівське випромінювання, передбачає, що рентгенівське випромінювання струменів буде стабільним протягом тривалого часу (мільйони років). Однак астроном з Мерілендського університету Ейлін Мейер (Eileen Meyer) та її колеги виявили, що рентгенівське випромінювання статистично значущої кількості струменів змінювалося лише протягом кількох років.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

Проходження Меркурія та Венери

 

Л. М. Свачій, кандидат фізико-математичних наук

Головна астрономічна обсерваторія НАН України

Г. З. Бутенко, кандидат фізико-математичних наук

Міжнародний центр астрономічних та медико-екологічних досліджень НАН України

 

 

У 1629 р. видатний німецький астроном Йоганн Кеплер (1571 —1630) уперше вказав на можливість спостерігати явище проходження Меркурія та Венери перед диском Сонця.

 

Такі проходження відбуваються відносно рідко: тільки тоді, коли планета в нижньому сполученні перебуває поблизу одного з вузлів своєї орбіти (точок перетину площини орбіти планети з площиною екліптики). Кеплер розрахував дати найближчих до 1629 р. проходжень Меркурія (листопад 1631 р.) і Венери (грудень 1631 р.). Першим в історії астрономії проходження Меркурія спостерігав 1631 р. французький учений П. Гассенді (1592—1655), а перше спостереження проходжен­ня Венери виконав англійський астроном Є. Горрокс (близько 1618—1641) у грудні 1639 р., передобчисливши момент цього явища.

 

Кожних 217 років Меркурій 29 разів проходить перед диском Сонця: 20 разів у листопаді (10 листопада; геліоцентрична довгота Землі становить 47°) і дев’ять разів у травні (8 травня; геліоцентрична довгота Землі — 227°). З 1631 р. до нашого часу астрономи проспостерігали понад 50 проходжень цієї планети. Найповніший у світі архів спостережень проходжень Меркурія зібрано в Інституті прикладної астрономії Російської академії наук. Перше в цьому столітті проходження Меркурія спостерігалося торік 7 травня, а наступне відбудеться 2006 р. Проходження Венери відбуваються значно рідше: вони бувають парами з восьмирічним проміжком, причому між останнім проходженням однієї пари і першим проходженням наступної минає навперемінно 105.5 і 121.5 року. Після 1639 р. ці явища мали місце в червні 1761 й 1769 рр., у грудні 1874 й 1882 рр.; вони відбудуться 2004 р. та 2012 р., а потім аж 2117 та 2125 рр. і т.д. Докладніше про проходження Венери можна прочитати в статті А. П. Відьмаченка «Найближча до Землі планета — Венера».

 

Спостереження проходжень планет перед сонячним диском цінні для астро­номії. Наприклад, спостереження проходжень Меркурія використовувалися, щоб визначати паралакс Сонця, уточнювати елементи орбіт Меркурія та Землі, визнача­ти масу Венери, вивчати рух перигелію орбіти Меркурія, вимірювати стиснення та радіус Сонця, досліджувати обертання Землі навколо осі тощо. Проте після впровадження радіотехнічних засобів спостережень планет коло завдань, для роз­в’язання яких доцільно залучати спостереження проходжень, істотно звузилося. У наш час спостереження проходжень Меркурія використовуються здебільшого для дослідження змін радіуса Сонця та вивчення нерівномірностей обертання Землі. У свою чергу, дослідження варіацій сонячного радіуса дає додаткову інформацію про внутрішню структуру Сонця та про природу сонячної активності.

 

Джерело: Астрономічний календар, 2004, С. 246

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1