Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

«Вебб» виявив найвіддаленіше дотепер злиття чорних дір

17 травня 2024

Міжнародна група астрономів за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба знайшла докази злиття двох галактик та їхніх масивних чорних дір, коли Всесвіту було лише 740 мільйонів років. Це найвіддаленіше виявлення злиття чорних дір, яке коли-небудь було зроблено, і вперше це явище спостерігали у такому ранньому Всесвіті.

Докладніше:

Астрофізики запропонували новий метод полювання на перші зорі

11 травня 2024

 

Недавнє дослідження під керівництвом наукової групи професора Джейн Лісін Дай (Jane Lixin Dai) з фізичного факультету Гонконгського університету встановило новий метод виявлення зір першого покоління, відомих як зорі населення ІІІ (Population III stars, Pop III). Їх астрономи досі не спостерігали.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

Л. М. Свачій

кандидат фізико-математичних наук

Головна астрономічна обсерваторія Національної академії наук України

 

Наприкінці травня 2023 р. минає шість століть із дня народження відомого австрійського вченого Ґеорґа Пурбаха. Він першим у Західній Європі виклав теорію Птолемея про епіцикли, помістивши її в книжці «Нова теорія планет» (1472 р.), яка довго була найкращим навчальним посібником з астрономії. Зокрема, Міколай Коперник у Ягеллонському університеті слухав курс лекцій з астрономії, побудований на основі цієї праці. Неабиякий внесок Ґеорґ Пурбах зробив у справу створення астрономічних таблиць та в спостережну астрономію.

 

Purbakh

Зображення Ґеорґа Пурбаха

(з книжки Генріха Панталеона «Prosopographie», Базель, 1565—1566).

Фото з відкритих джерел.

 

*****

 

Ґеорґ Пурбах (у деяких джерелах: Пойєрбах чи Пйойєрбах, нім.: Georg von Peuerbach) народився 30 травня 1423 р. в поселенні Пурбаху, що поблизу м. Лінца у Верхній Австрії. Вищу освіту він здобув у Віденському університеті, куди вступив навесні 1446 р. За час навчання Ґ. Пурбах побував у Німеччині, Франції та Італії — загалом провів там кілька років, удосконалюючи свої знання з астрономії. У 1453 р. він здобув ступінь магістра і згодом став викладати у Віденському університеті — читав лекції з астрономії, математики та гуманітарних наук.

 

Крім викладацької діяльности, Ґеорґ Пурбах зробив неабиякий внесок у справу спостережень небесних об ҆єктів і вдосконалення їхніх ефемерид — так називають астрономічні таблиці, що містять небесні координати Сонця, Місяця, планет і т.д., обчислених через рівні проміжки часу.

 

Упродовж 1456—1461 рр. разом з німецьким ученим Регіомонтаном (1436—1476), своїм учнем, Пурбах виконав багато спостережень затемнень і комет, а також вимірювань сонячних висот. Ця робота, цінна вже сама по собі, допомогла в удосконаленні тодішніх ефемерид — широко вживаних у ті часи «Альфонсових таблиць» (чи «Таблиць Альфонса», латиною «Tabulae Alphonsinae»). Це астрономічні таблиці, створені в середині ХІІІ ст. в іспанському місті Толедо під патронажем короля Альфонсо X Кастильського (1221—1284), якого, до речі, ще називали Альфонс Освічений та Альфонс Астроном.

 

Провадячи астрономічні спостереження, Ґ. Пурбах і Регіомонтан виявили, що дуже популярні в тодішній астрономічній практиці «Альфонсові таблиці» дають чималу похибку — до кількох градусів. Отже, актуальною стала потреба в нових астрономічних таблицях, над створенням яких і заходилися працювати ці два невтомні астрономи.

 

У 1453—1454 рр. Ґ. Пурбах прочитав свій перший курс лекцій з теорії руху планет, побудований на основі геоцентричної теорії давньогрецького вченого  Клавдія Птолемея (приблизно 87—165). Супроводжувані багатьма ілюстраціями,  лекції зажили неабиякого успіху, їх переписували вручну. На основі цього лекційного курсу Ґ. Пурбах склав навчальний посібник, який опублікував Регіомонтан у 1472 р., уже після смерті свого вчителя, під назвою «Нова теорія планет» (латиною «Theoricae Novae Planetarum»). Ця праця була першим у Західній Європі викладом теорії епіциклів Птолемея і майже два століття слугувала порадником з астрономії. Більше того, «Нова теорія планет» була найкращим у той час навчальним посібником з астрономії.

 

Тут варто зазначити, що в Ягеллонському університеті, де навчався Міколай Коперник, астрономію блискуче викладав професор Альберт Блар із Брудзева, або Альберт Войцех Брудзевський (1445—1497), і послуговувався він для своїх лекцій саме «Новою теорією планет» Ґеорґа Пурбаха, доповнивши цей посібник власним коментарем (він вийшов друком 1495 р.). Таким чином, Міколай Коперник вивчав астрономію саме там, де її тоді викладали найкраще.

 

Ще одна чимала заслуга Ґ. Пурбаха: він розпочав переклад з грецької мови на латину праці Птолемея «Альмагест» — енциклопедії античної астрономії. Цю важливу роботу продовжив Регіомонтан — як результат, у 1473 р. вийшла друком книжка «Короткий виклад великого твору Птолемея». Нагадаємо читачеві, що в «Альмагесті» вміщено каталог положень 1025 яскравих зір (екліптикальні довготи й широти зір для епохи 123 р. до н.е.), створений Гіппархом і Птолемеєм. Це найвідоміший каталог давнини, перший відомий зоряний каталог, який зберігся дотепер. Каталогом Гіппарха—Птолемея астрономи користувалися кілька століть, на його основі складено згадані вище Альфонсові таблиці. 

 

Ґ. Пурбах виготовляв астрономічні інструменти, зокрема кілька видів сонячного годинника, склав допоміжні таблиці для астрономічних щорічників, винайшов вимірювальний пристрій — геометричний квадрат, — який слугував таблицею тангенсів, надаючи змогу досить точно визначати тангенси спостережуваного кута.

 

Purbach crater

Кратер Purbach на поверхні Місяця. Фото з сайту https://upload.wikimedia.org.

 

Помер Ґеорґ Пурбах 4 квітня 1461 р. у Відні. На його честь названо великий ударний кратер у південній півкулі видимого боку Місяця — Purbach, а також астероїд Головного поясу 9119 Ґеорґпурбах (9119 Georgpeuerbach).

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Климишин І. А. Історія астрономії. // 2-ге, випр. вид., Івано-Франківськ: «Гостинець», 2006. — 652 с.

2. Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы (биографический справочник). // 2-е изд., К. «Наукова думка», 1986. — 512 с.

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1