Науково-популярні статті з різних галузей астрономії

Творчі об’єднання астрономів

В. С. Кислюк

доктор фізико-математичних наук, професор

Головна астрономічна обсерваторія НАН України

Астрономія — наука, яка, мабуть, більше за інші галузі люд­ської діяльності потребує спілкування і співпраці науковців різних країн. Тому вони й об’єднуються в наукові товариства як у межах тієї чи іншої країни, так і в рамках окремих регіонів земної кулі, або і всього світу. Існує багато товариств, які об’єднують астрономів-професіоналів і аматорів астрономії. В цій статті йтиметься про наукові творчі об’єднання, в яких беруть участь астрономи Украї­ни і, зокрема, Головної астрономічної обсерваторії АН України, яка відзначає нині свій 50-річний ювілей.

Міжнародний астрономічний союз (МАС) — найстаріша спілка, що об’єднує астрономів всього світу. МАС організований 1919 р. з метою: сприяння розвиткові астрономічної науки в усьому світі; координації роботи з комплексних наукових програм багатьох об­серваторій світу; керівництва міжнародними астрономічними служ­бами, обсерваторіями тощо; створення міжнародних банків астро­номічних даних; захисту інтересів астрономії в інших міжнародних організаціях. 1935 р. колективним членом МАС став СРСР. Кожні три роки проходять генеральні асамблеї МАС. «Короткий астроно­мічний календар» неодноразово висвітлював їх роботу (див., напри­клад, випуски на 1987 та 1990 рр.). На одному з останніх таких форумів, що відбувся 23 липня — 1 серпня 1991 р. в м. Буенос-Ай­ресі (Аргентина), був зафіксований 7301 індивідуальний член МАС з 66 країн світу. В їх числі 84 астрономи України. В рамках МАС зараз працює 40 комісій, які охоплюють практично всі напрями сучасної астрономії. В таблиці подані назви цих комісій та їх но­мери згідно з переліком МАС. Членами МАС є 22 співробітники Головної астрономічної обсерваторії АН України, і вони входять до складу 10 комісій цього союзу.

Комісії МАС

* Ці цифри більші за число індивідуальних членів МАС, бо деякі з них є членами кількох комісій.

Європейське астрономічне товариство (ЄАТ) офіційно зафік­соване 11 жовтня 1990 р. на регіональній нараді МАС, що проходила в м. Давосі (Швейцарія). Для чого воно створене? Ідея створення цього товариства виникла наприкінці 80-х років нинішнього сто­річчя, коли почався процес інтеграції країн Західної Європи в ве­ликий економічний комплекс, з одного боку, і процес фрагментації країн Східної Європи, з іншого боку. Зокрема, в галузі астрономії обидва ці фактори спричинили до необхідності єднання зусиль з метою зміцнення європейської спільноти; полегшення обміну ідея­ми, даними, методами та астрономами й надання можливості спіль­них публікацій. Таке єднання дає змогу координувати використан­ня унікального астрономічного обладнання та заохочувати астроно­мів різних країн до проведення спільних астрономічних проектів у Європі, що важливо в епоху непевного майбутнього для бюджету науки.

Керівним органом ЄАТ є Рада, яка обирається терміном на чотири роки. До її складу входять: президент, два віце-президенти, секретар, скарбник та п’ять інших членів ЄАТ. Передбачається їх ротація через кожні два роки. Не рідше ніж через кожні два роки проводяться з’їзди ЄАТ.

Згідно з Статутом ЄАТ професійні астрономи стають, як прави­ло, постійними членами товариства. Крім того, можуть бути також члени-кореспонденти та почесні члени ЄАТ. Студенти старших кур­сів та молоді астрономи віком до 30 років при вступі в ЄАТ стають так званими юніорами. Для вступу в ЄАТ необхідно заповнити від­повідну форму та заручитись рекомендаціями двох членів цього то­вариства. Члени ЄАТ сплачують членські внески, від яких тимчасо­во, з огляду на економічні труднощі, звільнені астрономи з країн Східної Європи, які не мають конвертованої валюти. Зараз ЄАТ налічує близько 1500 членів, у тому числі біля 20 астрономів з України.

Крім того, оскільки в різних країнах Європи функціонує кілька національних астрономічних товариств, то одним із завдань ЄАТ є встановлення гармонійних відносин між ними і ЄАТ. Прийняте рішення, що національні астрономічні товариства входитимуть до складу ЄАТ як його філіали. Філіалами ЄАТ уже стали такі астрономічні товариства: Англійське Королівське, Італійське, Російське*, Румунське, Чешське, Швейцарське, а також Українська астрономічна асоціація.

* Російське астрономічне товариство — це фактично Радянське астрономічне товариство (РАТ), створене навесні 1990 р., яке після розпаду СРСР залишилось функціонувати як міжнародне. До його кладу нині входять біля 450 членів з 13 колишніх радянських реслублік і біля 25 членів з інших країн. РАТ включає в себе 5 колек­тивних членів (наукових закладів), декілька регіональних секцій і асоціацій. РАТ видає міжнародний науковий журнал «Astrophysical Transactions».

Українська астрономічна асоціація (УАА) — всеукраїнська громадська самоврядна добровільна організація астрономів-фахівців та трудових колективів установ, підприємств і організацій не­залежно від їх відомчої приналежності, пов’язаних з дослідженнями в галузі астрономії та суміжних наук. УАА заснована 24 січня 1991 р. на Установчому з’їзді, який відбувся в м. Києві. Засновниками УАА стали Головна астрономічна обсерваторія АН України (м. Ки­їв), Радіоастрономічний інститут АН України (м. Харків), Астро­номічна обсерваторія Київського університету ім. Т.Г. Шевченка. Колективними членами УАА стали астрономічні обсерваторії Львів­ського, Одеського й Харківського університетів, Миколаївського педінституту та ряду інших установ.

Засновники УАА уклали «Угоду про заснування Української астрономічної асоціації», в якій, зокрема, зазначається, що УАА створюється з метою: сприяння розвиткові астрономії в Україні; піднесення ролі й престижу української науки; консолідації зусиль астрономічних організацій, установ та окремих осіб; розвитку міжнародної співпраці в інтересах астрономії та збереження миру; сприяння забезпеченню наукових та освітніх потреб українського народу, підготовки наукових кадрів, розвиткові української науко­вої термінології, захисту інтелектуальної власності, авторських і соціальних прав учасників УАА; розвитку науково-популяриза­торської роботи та аматорської астрономії; впровадження сучасної інформаційно-обчислювальної техніки, нових методів і інструментів в наукові дослідження. Члени УАА проголошують свою прихиль­ність принципам, закріпленим Статутом ООН з питань освіти, науки й культури та Хартією Міжнародної ради наукових спілок.

Вищим керівним органом УАА є з’їзд, який скликається не рід­ше одного разу на два роки. В період між з’їздами роботою асоціації керує Рада УАА у складі президента, двох віце-президентів, вчено­го секретаря та представників різних установ чи організацій.

Як зазначається в Статуті УАА, членство в УАА є добровіль­ним і може бути колективним та індивідуальним. Індивідуальними членами можуть бути й іноземні громадяни. Для індивідуального членства необхідною умовою є наявність публікацій в спеціальних астрономічних та інших наукових виданнях. УАА видає «Інформа­ційний бюлетень».

Джерело: Короткий астрономічний календар 1994, с. 172—177