Бессель Вільгельм Фрідріх

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Бессель Вільгельм Фрідріх (22.VII.1784 — 17.III.1846)

Bessel

Німецький астроном і геодезист Фрідріх Вільгельм Бессель народився 22 липня 1784 р. в м. Міндені. В юнацькі роки був астрономом-аматором (1804 р. самостійно обчислив орбіту комети Галлея). З 1806 р.працював асистентом однієї приватної обсерваторії, а через чотири роки був запрошений у Кеніґсберг для організації нової астрономічної обсерваторії, директором якої він був до останніх років свого життя.

Ф. Бессель належить до когорти науковців — основоположників астрометрії. Він розробив теорію помилок інструмента і послідовно втілював у життя ідею щодо потреби вносити відповідні поправки в результати спостережень.

Бесселя вважають одним з найвизначніших астрономів-спостерігачів. Протягом 1821—1833 рр. на встановленому ним меридіанному колі він виконав спостереження понад 75000 зір. Першим визначив паралакс зорі (61 Лебедя). Спостерігаючи впродовж низки років яскраві зорі Сиріус і Проціон, встановив у 1844 р., що рух цих зір у просторі відбувається не по прямій, а по хвилястій лінії. Бессель висловив припущення, що кожна з цих зір має невидимого супутника, інакше, це системи з двох тіл, що обертаються навколо спільного центрамас. Таке припущення було підтверджене в 1862 р. відкриттям супутника Сиріуса, а в 1896 р. і супутника Проціона.

Фрідріх Вільгельм Бессель помер помер 17 березня 1846 р. у Ке́ніґсберзі.

Докладніше про Фрідріха Вільгельма Бесселя