Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше

24 квітня 2024

Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.

 

Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Докладніше:

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

 

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Бессель Вільгельм Фрідріх (22.VII.1784 — 17.III.1846)

 

Bessel 

Німецький астроном і геодезист Фрідріх Вільгельм Бессель народився 22 липня 1784 р. в м. Міндені. В юнацькі роки був астрономом-аматором (1804 р. самостійно обчислив орбіту комети Галлея). З 1806 р.працював асистентом однієї приватної обсерваторії, а через чотири роки був запрошений у Кеніґсберг для організації нової астрономічної обсерваторії, директором якої він був до останніх років свого життя.

 

Ф. Бессель належить до когорти науковців — основоположників астрометрії. Він розробив теорію помилок інструмента і послідовно втілював у життя ідею щодо потреби вносити відповідні поправки в результати спостережень.

 

Бесселя вважають одним з найвизначніших астрономів-спостерігачів. Протягом 1821—1833 рр. на встановленому ним меридіанному колі він виконав спостереження понад 75000 зір. Першим визначив паралакс зорі (61 Лебедя). Спостерігаючи впродовж низки років яскраві зорі Сиріус і Проціон, встановив у 1844 р., що рух цих зір у просторі відбувається не по прямій, а по хвилястій лінії. Бессель висловив припущення, що кожна з цих зір має невидимого супутника, інакше, це системи з двох тіл, що обертаються навколо спільного центрамас. Таке припущення було підтверджене в 1862 р. відкриттям супутника Сиріуса, а в 1896 р. і супутника Проціона.

 

Фрідріх Вільгельм Бессель помер помер 17 березня 1846 р. у Ке́ніґсберзі.

 

Докладніше про Фрідріха Вільгельма Бесселя

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1