Бонд Кренч Вільям

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Бонд Кренч Вільям (9.IX.1789 — 29.I.1859)

Bond Viliam

Американський астроном Вільям Бонд народився 9 вересня 1789 р. в м. Портленд (штат Мен, США). Здобув фах годинникаря. У 17 років, після спостереження 1806 р. сонячного затемнення, став цікавитися астрономією — в своєму приватному будинку в Дорчестері обладнав робочий кабінет як обсерваторію. У 1815 р. на прохання Гарвардського університету відвідав Європу з метою збору інформації про європейські обсерваторії. 1839 р. перевіз своє астрономічне обладнання в Гарвард і став університетським астрономом-спостерігачем на безоплатній основі. Склав проект Гарвардської обсерваторії (стала до ладу 24 червня 1847) і був її першим директором.

Вільям Бонд першим (1846) застосував телеграф для визначення різниці довгот (цим способом було визначено різницю довгот міст Вашингтон і Філадельфія). Разом з сином Джорджем Бондом відкрив (1848) 8-й супутник Сатурна — Гіперіон. Був серед перших, хто застосував фотографію в астрономії: 16 липня 1850 р. отримав першу фотографію (дагеротип) зорі Вега, у 1857 р отримав перший фотознімок подвійної зорі (Міцара), що давав змогу виміряти кутову відстань між зорями-компонентами (це був початок фотографічної астрометрії). У 1858 р В. Бонд уперше отримав фотографію комети (це була комета Донаті).

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 767 Бондія (також на честь його сина), ділянка поверхні Гіперіона, розрив у кільці C планети Сатурн (і на честь його сина).

Помер В. Бонд 29 січня 1859 р. в м. Кембридж (США).

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

Інші новини

Пошук інформації на порталі

Астроблоги

Науково-популярні статті (за темами)

Події наукового життя