Браге Тіхо

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Браге Тіхо (14.ХII.1546 — 24.Х.1601)

Brahe

Народився в знатній данській сім’ї. Здобув астрономічну освіту, після чого відбув у подорож по Європі. Після повернення на батьківщину він уже був відомим астрономом і данський король подарував йому у володіння острівець поблизу Копенгагена, де Браге й спорудив у 1576 році знамениту астрономічну обсерваторію «Ураніборг». Її він оснастив дуже точними для того часу кутомірними інструментами, призначеними для вимірювань положень небесних тіл.

Браге був видатним астрономом-спостерігачем: наукова слава прийшла до нього завдяки систематичним спостереженням за положеннями планет (природно, неозброєним оком, адже до винаходу телескопа залишалося чекати ще декілька десятиліть), особливо Марса, ретроградний рух якого ставив багато питань перед астрономами того часу.

У 1597 р. Браге змушений був покинути Данію. Два роки він провів у Німеччині, а з 1599 р. жив у Празі, де обіймав посаду придворного астронома. Тут його помічником став Й. Кеплер, у руках якого після смерті Браге залишився весь його архів спостережень.

Тіхо Браге помер 24 жовтня 1601 р. у Празі.

Докладніше про Тіхо Браге