Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Середня температура Всесвіту щодалі зростає

15 листопада 2020

 

Вже майже століття астрономи знають, що Всесвіт перебуває в стані розширення. Починаючи з 1990-х років, вони зрозуміли, що від часу в чотири мільярди років тому темпи розширення прискорюються. В міру того, як це прискорення зростає, а скупчення галактик і волокна з речовини та матерії у Всесвіті віддаляються одні від одних, науковці вважали, що середня температура Всесвіту поступово буде знижуватися.

Докладніше:

Виконано перші спостереження в рамках нового етапу астрономічного огляду неба з метою кращого розуміння космосу

05 листопада 2020

Перші спостереження в рамках п’ятого етапу Слоанівського цифрового огляду неба (Sloan Digital Sky Survey) виконано 24 жовтня 2020 р. Цей новий огляд всього неба зміцнить наше розуміння формування та еволюції галактик, зокрема й нашого Молочного Шляху, а також надмасивних чорних дір, які ховаються в їхніх центрах.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Чандрасекар Субрахманьян (19.X.1910 — 21.VIII.1995)

 

Chandrasekar 

Американський астрофізик і фізик-теоретик Субрахманьян Чандрасекар народився 19 жовтня 1910 р. у м. Лахор (нині Пакистан). Здобувши (1930) вищу освіту в університеті Мадрасу, отримав від індійського уряду стипендію для навчання в Кембриджі (вступив до Триніті коледжу, де його науковим керівником був Ральф Фаулер). Упродовж року за порадою Поля Дірака перебував в Інституті теоретичної фізики в Копенгагені, де мав зустрічі з Нільсом Бором. У 1933 р. отримав ступінь доктора філософії. З 1937 р. став до роботи в Чиказькому університеті на посаді професора-асистента Отто Струве і президента Роберта Гатчінса. Працював у Чиказькому університеті до кінця життя.

 

Галузь наукових інтересів Субрахманьяна Чандрасекара в астрономії — білі карлики, чорні діри, зоряна динаміка, загальна теорія відносності. Розробив (1929—1939) теорію білих карликів і знайшов їх максимальну масу (межа Чандрасекара). Знайшов максимальну масу ізотермічного ядра зорі (межа Шенберга—Чандрасекара). Отримав фундаментальні результати в зоряній динаміці (1939—1943), теорії переносу випромінювання (1943—1950), магнітній гідродинаміці (1950—1961), в теорії фігур рівноваги і в теорії чорних дір (1971—1983).

 

Наприкінці 80-х років ХХ ст. почав роботу над теорією зіткнень гравітаційних хвиль. Лауреат (разом з Вільямом Фаулером) Нобелівської премії 1983 року за теоретичні дослідження фізичних процесів, що відіграють важливу роль в будові й еволюції зір.

 

Упродовж 1952—1971 рр. був головним редактором журналу «Astronomical Journal». На честь науковця названо астероїд 1958 Чандра, космічна рентгенівська обсерваторія «Чандра».

 

Субрахманьян Чандрасекар помер 21 серпня 1995 р. в Чикаго (США).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1