Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Астрономи виявили міжзоряний шлях одного із «будівельних блоків» життя

15 січня 2020

 

Фосфор, присутній в нашій ДНК і мембранах клітин, є важливим елементом для відомої нам форми життя. Але як він потрапив на молоду Землю ― це таємниця. Тепер астрономи простежили подорож фосфору від ділянок формування зір до комет, поєднавши дані спостережень від ALMA та результати, отримані за допомогою зонда Європейського космічного агентства «Розетта» (Rosetta). Ці дослідження вперше показують, де утворюються молекули з вмістом фосфору, та як цей елемент, що, можливо, відіграв вирішальну роль у зародженні життя на нашій планеті, потрапляє в комети.

Докладніше:

«Габбл» знайшов дуже малі скупчення темної матерії

12 січня 2020

 

Астрономи вважають темну матерію не лише основною складовою маси Всесвіту, але й тим «остовом», довкола якого формуються галактики. Але щоб знайти докази існування цієї загадкової, невидимої маси, науковці змушені вдаватися до непрямих методів, схожих на ті, що використовують для вивчення чорних дір. По суті, вони визначають, як наявність темної матерії впливає на галактики та зорі в їх околицях.

 

Досі астрономам вдалося знайти докази наявності темної матерії навколо середніх і великих галактик. Використавши спостережні дані Космічного телескопа імені Габбла та застосувавши нову техніку спостереження, група астрономів з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі та Лабораторії реактивного руху NASA виявила, що темна матерія може утворювати набагато менші скупчення, ніж вважали раніше. Ці висновки були представлені на 235-му з’їзді Американського астрономічного товариства.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Чандрасекар Субрахманьян (19.X.1910 — 21.VIII.1995)

 

Chandrasekar 

Американський астрофізик і фізик-теоретик Субрахманьян Чандрасекар народився 19 жовтня 1910 р. у м. Лахор (нині Пакистан). Здобувши (1930) вищу освіту в університеті Мадрасу, отримав від індійського уряду стипендію для навчання в Кембриджі (вступив до Триніті коледжу, де його науковим керівником був Ральф Фаулер). Упродовж року за порадою Поля Дірака перебував в Інституті теоретичної фізики в Копенгагені, де мав зустрічі з Нільсом Бором. У 1933 р. отримав ступінь доктора філософії. З 1937 р. став до роботи в Чиказькому університеті на посаді професора-асистента Отто Струве і президента Роберта Гатчінса. Працював у Чиказькому університеті до кінця життя.

 

Галузь наукових інтересів Субрахманьяна Чандрасекара в астрономії — білі карлики, чорні діри, зоряна динаміка, загальна теорія відносності. Розробив (1929—1939) теорію білих карликів і знайшов їх максимальну масу (межа Чандрасекара). Знайшов максимальну масу ізотермічного ядра зорі (межа Шенберга—Чандрасекара). Отримав фундаментальні результати в зоряній динаміці (1939—1943), теорії переносу випромінювання (1943—1950), магнітній гідродинаміці (1950—1961), в теорії фігур рівноваги і в теорії чорних дір (1971—1983).

 

Наприкінці 80-х років ХХ ст. почав роботу над теорією зіткнень гравітаційних хвиль. Лауреат (разом з Вільямом Фаулером) Нобелівської премії 1983 року за теоретичні дослідження фізичних процесів, що відіграють важливу роль в будові й еволюції зір.

 

Упродовж 1952—1971 рр. був головним редактором журналу «Astronomical Journal». На честь науковця названо астероїд 1958 Чандра, космічна рентгенівська обсерваторія «Чандра».

 

Субрахманьян Чандрасекар помер 21 серпня 1995 р. в Чикаго (США).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1