Чандрасекар Субрахманьян

Останні новини

Космічний гамма-телескоп «Фермі» допоміг створити каталог майже 300 гамма-пульсарів

30 листопада 2023

27 листопада поточного року на сайті американського Національного аерокосмічного агентства (NASA) з’явилася замітка про новий каталог 294 пульсарів, які випромінюють у гамма-діапазоні електромагнітних хвиль. Його створила міжнародна група астрономів, що її очолює Девід Сміт (David Smith) — провідний науковий співробітник Астрофізичної лабораторії в Бордо (Франція), котра є підрозділом Французького національного центру наукових досліджень.

Докладніше:

Астрономи вперше виявили диск навколо зорі в іншій галактиці

29 листопада 2023

Астрономи виявили диск навколо молодої зорі у Великій Магеллановій Хмарі, галактиці, сусідній з нашою. Це вперше, коли такий диск, ідентичний тим, з яких утворюються планети в Молочному Шляху, знайдено за межами нашої галактики. Нові спостереження дали змогу побачити масивну молоду зорю, яка зростає та накопичує речовину з довкілля і утворює диск, що обертається. Відкриття зроблено за допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA) у Чилі, яку на умовах партнерства використовують науковці Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO).

Докладніше:

Чандрасекар Субрахманьян (19.X.1910 — 21.VIII.1995)

Chandrasekar

Американський астрофізик і фізик-теоретик Субрахманьян Чандрасекар народився 19 жовтня 1910 р. у м. Лахор (нині Пакистан). Здобувши (1930) вищу освіту в університеті Мадрасу, отримав від індійського уряду стипендію для навчання в Кембриджі (вступив до Триніті коледжу, де його науковим керівником був Ральф Фаулер). Упродовж року за порадою Поля Дірака перебував в Інституті теоретичної фізики в Копенгагені, де мав зустрічі з Нільсом Бором. У 1933 р. отримав ступінь доктора філософії. З 1937 р. став до роботи в Чиказькому університеті на посаді професора-асистента Отто Струве і президента Роберта Гатчінса. Працював у Чиказькому університеті до кінця життя.

Галузь наукових інтересів Субрахманьяна Чандрасекара в астрономії — білі карлики, чорні діри, зоряна динаміка, загальна теорія відносності. Розробив (1929—1939) теорію білих карликів і знайшов їх максимальну масу (межа Чандрасекара). Знайшов максимальну масу ізотермічного ядра зорі (межа Шенберга—Чандрасекара). Отримав фундаментальні результати в зоряній динаміці (1939—1943), теорії переносу випромінювання (1943—1950), магнітній гідродинаміці (1950—1961), в теорії фігур рівноваги і в теорії чорних дір (1971—1983).

Наприкінці 80-х років ХХ ст. почав роботу над теорією зіткнень гравітаційних хвиль. Лауреат (разом з Вільямом Фаулером) Нобелівської премії 1983 року за теоретичні дослідження фізичних процесів, що відіграють важливу роль в будові й еволюції зір.

Упродовж 1952—1971 рр. був головним редактором журналу «Astronomical Journal». На честь науковця названо астероїд 1958 Чандра, космічна рентгенівська обсерваторія «Чандра».

Субрахманьян Чандрасекар помер 21 серпня 1995 р. в Чикаго (США).