Ґолд Томас (22.V.1920 — 22.VI.2004)

Англійський та американський астроном Томас Ґолд народився 22 травня 1920 р. у Відні. Освіту здобув (1942) у Трініті-коледжі Кембриджського університету (Англія). Упродовж 1942—1946 рр. (роки другої світової війни) виконував радарні дослідження в Британському адміралтействі. У 1948—1952 рр. був викладачем в Кембриджському університеті. З 1952 р. до 1956 р. — старший помічник королівського астронома в Гринвіцькій обсерваторії. З 1957 р. мешкав у США. До 1959 р. був професором астрономії Гарвардського університету, а упродовж 1959—1981 рр. — професор астрономії Корнелського університету і директор Центру радіофізики і космічних досліджень цього університету.

Галузь наукових інтересів Томаса Ґолда — космологія, загальна теорія відносності (цікавився природою часу), космічні промені, квазари тощо. Разом з Г. Бонді і Ф. Хойлом є одним з авторів теорії стаціонарного Всесвіту (1948). Вивчав окремі питання динаміки Сонячної системи (рух осі обертання Землі, осьове обертання Меркурія, Венери). Досліджував походження й природу космічних променів (зокрема частинки високих енергій, що виникають під час спалахів на Сонці).

Першим запропонував модель пульсара — нейтронної зорі, що швидко обертається. У такої зорі, згідно з цією моделлю, магнітна вісь не збігається з віссю обертання — саме тому спостерігач сприймає випромінювання у вигляді імпульсів. Виконав низку досліджень щодо природи місячної поверхні та її еволюції (дійшов висновку про те, що поверхня Місяця покрита шаром пилу великої товщини). Окремі роботи науковця належать до геофізики і біофізики.

Томас Ґолд помер 22 червня 2004 р. в м. Ітака (Нью-Йорк).