Гюйгенс Християн

Останні новини

Найбільша комета хмари Оорта, розкриває свої таємниці за допомогою потужного радіотелескопа ALMA

18 червня 2025

Команда астрономів зробила новаторське відкриття, виявивши молекулярну активність у кометі C/2014 UN271 (Бернардінеллі-Бернштейн) — найбільшій і другій за активністю кометі, яку коли-небудь спостерігали з Хмари Оорта. Використовуючи потужний Великий міліметровий/субміліметровий масив Атакама (ALMA) у Чилі, дослідники спостерігали цю гігантську комету, коли вона перебувала більш ніж на півдорозі до Нептуна, на вражаючій відстані, що в 16,6 разів перевищує відстань між Сонцем і Землею.

C/2014 UN271 – справжній велетень, розмір якого становить майже 140 км (85 миль), що більш ніж у 10 разів перевищує розмір більшості відомих комет. Досі мало що було відомо про те, як поводяться такі холодні, далекі об'єкти. Нові спостереження виявили складні та еволюціонуючі струмені чадного газу, що вивергаються з ядра комети, що є першим прямим доказом того, що зумовлює її активність так далеко від Сонця.

Гюйгенс Християн (14.IV.1629 — 8.VII.1695)

Hiuihens

Нідерландський науковець (математик, фізик, астроном) Християн Гюйгенс народився 14 квітня 1629 р. в Гаазі. Здобувши вищу математичну освіту в Лейденському університеті, розпочав наукову діяльність.

Відкрив (1655) Титан — супутник Сатурна, а також кільця (1659) цієї планети. Сконструював точний, недорогий маятниковий годинник (голландський патент на його конструкцію — 1657 р.). На запрошення Жан-Батиста Кольбера переїхав (1665) до Парижа, увійшов до складу Французької академії наук й упродовж 1666—1681 рр. був її першим президентом. Далі повернувся в Голландію.

У 1681—1687 рр. виготовив кілька об’єктивів з дуже великими фокусними відстанями, застосувавши їх у так званих «повітряних» телескопах. Винайшов окуляр (його називають «окуляр Гюйгенс»), що складається з двох плоско-випуклих лінз, обернених опуклістю до об’єктиву. У книзі «Трактат про світло» (1690) підбив підсумок своїм роботам з оптики і розвинув запропоновану ним раніше (1678) хвильову теорію світла.

У останньому з написаних ним трактатів «Космотеорос» (1698) захищав ідею про множинність населених світів. На честь науковця названо кратер і гору на Місяці, кратер на Марсі, астероїд 2801 Гюйгенс, космічний зонд «Гюйгенс» (здійснив посадку на поверхню Титана 14 січня 2005 р.).

Християн Гюйгенс помер 8 липня 1695 р. в м. Гаага (Нідерланди).

Докладніше про Християна Гюйгенса