Гюйгенс Християн

Останні новини

Обсерваторія Рубін несе до публіки всесвіт своїх відкриттів

03 червня 2023

Започатковано першу свого роду єдину освітню та інформаційно-просвітницьку програму з набором інтерактивних онлайн-практик, присвячених Обсерваторії Рубін та її науковим здобуткам.

Освітня та науково-просвітницька програма Обсерваторії Віри Рубін (Vera C. Rubin Observatory), яку розпочато першого червня поточного року і яку повністю фінансує Національний науковий фонд США, є свідченням того, що велика астрономічна дослідницька установа наступного покоління ще на етапі будівництва готується до поширення інформації про свою роботу. Коли наприкінці 2024 року розпочнуться наукові дослідження, обсерваторія виконуватиме повний огляд південного неба кожні кілька ночей, щоб вивчати темну матерію, темну енергію та мінливий Всесвіт. «Рубін» поділиться інформацією про результати дослідження з громадськістю.

Докладніше:

Виявлено мінливість рентгенівського випромінювання від струменів чорних дір

31 травня 2023

Астрономи тільки відносно недавно виявили, що струмені (джети), які йдуть від чорних дір, випромінюють рентгенівські промені. Те, як в цих струменях відбувається прискорення частинок до такого високоенергетичного стану, досі є загадкою. Одна з провідних моделей того, як такі струмені генерують рентгенівське випромінювання, передбачає, що рентгенівське випромінювання струменів буде стабільним протягом тривалого часу (мільйони років). Однак астроном з Мерілендського університету Ейлін Мейер (Eileen Meyer) та її колеги виявили, що рентгенівське випромінювання статистично значущої кількості струменів змінювалося лише протягом кількох років.

Докладніше:

Гюйгенс Християн (14.IV.1629 — 8.VII.1695)

Hiuihens

Нідерландський науковець (математик, фізик, астроном) Християн Гюйгенс народився 14 квітня 1629 р. в Гаазі. Здобувши вищу математичну освіту в Лейденському університеті, розпочав наукову діяльність.

Відкрив (1655) Титан — супутник Сатурна, а також кільця (1659) цієї планети. Сконструював точний, недорогий маятниковий годинник (голландський патент на його конструкцію — 1657 р.). На запрошення Жан-Батиста Кольбера переїхав (1665) до Парижа, увійшов до складу Французької академії наук й упродовж 1666—1681 рр. був її першим президентом. Далі повернувся в Голландію.

У 1681—1687 рр. виготовив кілька об’єктивів з дуже великими фокусними відстанями, застосувавши їх у так званих «повітряних» телескопах. Винайшов окуляр (його називають «окуляр Гюйгенс»), що складається з двох плоско-випуклих лінз, обернених опуклістю до об’єктиву. У книзі «Трактат про світло» (1690) підбив підсумок своїм роботам з оптики і розвинув запропоновану ним раніше (1678) хвильову теорію світла.

У останньому з написаних ним трактатів «Космотеорос» (1698) захищав ідею про множинність населених світів. На честь науковця названо кратер і гору на Місяці, кратер на Марсі, астероїд 2801 Гюйгенс, космічний зонд «Гюйгенс» (здійснив посадку на поверхню Титана 14 січня 2005 р.).

Християн Гюйгенс помер 8 липня 1695 р. в м. Гаага (Нідерланди).

Докладніше про Християна Гюйгенса