Гюйгенс Християн

Останні новини

«Близнюк-Південь» розкрив походження несподіваних відмінностей в гігантських подвійних зорях

30 квітня 2024

Астрономи підтверджують, що відмінності в хімічному складі подвійних зір можна простежити до ранніх стадій їх формування.

За допомогою телескопа Gemini South («Близнюк-Південь») група астрономів вперше підтвердила, що відмінності в складі подвійних зір можуть виникати через хімічні зміни в хмарі речовини, з якої вони утворилися. Результати допомагають пояснити, чому зорі, сформовані з однієї молекулярної хмари, можуть мати різний хімічний склад і містити різні планетні системи, що є проблемою для сучасних моделей формування зір і планет.

Докладніше:

Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше

24 квітня 2024

Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.

Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Докладніше:

Гюйгенс Християн (14.IV.1629 — 8.VII.1695)

Hiuihens

Нідерландський науковець (математик, фізик, астроном) Християн Гюйгенс народився 14 квітня 1629 р. в Гаазі. Здобувши вищу математичну освіту в Лейденському університеті, розпочав наукову діяльність.

Відкрив (1655) Титан — супутник Сатурна, а також кільця (1659) цієї планети. Сконструював точний, недорогий маятниковий годинник (голландський патент на його конструкцію — 1657 р.). На запрошення Жан-Батиста Кольбера переїхав (1665) до Парижа, увійшов до складу Французької академії наук й упродовж 1666—1681 рр. був її першим президентом. Далі повернувся в Голландію.

У 1681—1687 рр. виготовив кілька об’єктивів з дуже великими фокусними відстанями, застосувавши їх у так званих «повітряних» телескопах. Винайшов окуляр (його називають «окуляр Гюйгенс»), що складається з двох плоско-випуклих лінз, обернених опуклістю до об’єктиву. У книзі «Трактат про світло» (1690) підбив підсумок своїм роботам з оптики і розвинув запропоновану ним раніше (1678) хвильову теорію світла.

У останньому з написаних ним трактатів «Космотеорос» (1698) захищав ідею про множинність населених світів. На честь науковця названо кратер і гору на Місяці, кратер на Марсі, астероїд 2801 Гюйгенс, космічний зонд «Гюйгенс» (здійснив посадку на поверхню Титана 14 січня 2005 р.).

Християн Гюйгенс помер 8 липня 1695 р. в м. Гаага (Нідерланди).

Докладніше про Християна Гюйгенса