Габбл Павелл Едвін

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Габбл Павелл Едвін (20.ХI.1889 — 28.IХ.1953)

Habbl

Американський астроном Едвін Павелл Габбл народився 20 лиспопада 1889 р. у Маршфілді (шт. Міссурі). У 1910 р. закінчив Чиказський університет. Потім два роки вивчав юриспруденцію в Оксфорді й якийсь час працював адвокатом. У 1914 р. почав працювати в Єркській астрономічній обсерваторії, а з 1919 р. став співробітником обсерваторії Маунт-Вілсон.

Своїми науковими дослідженнями Габбл започаткував позагалактичну астрономію. У період 1923—1924 рр. він одержав на 100-дюймовому телескопі фотографії спіральної туманності М31 у сузір’ї Андромеди, на яких зовнішні частини туманності розділялися на окремі зорі. Серед цих зір були цефеїд, за допомогою яких вдалося визначити відстань до туманності і тим самим остаточно довести, що спіральні туманності є зоряними системами, розташованими на величезних відстанях від Галактики.

Подальші дослідження Е. Габбла були присвячені вивченню галактик — їхнього складу, загальної структури, розподілу і руху в просторі. У 1925 р. Габбл запропонував першу класифікацію галактик за їхнім зовнішнім виглядом (формою), що і до сьогодні залишається основою сучасної класифікації галактик.

У 1929 р., співставивши променеві швидкості галактик з відстанями до них, знайшов, що між цими величинами існує лінійна залежність (закон Габбла), і визначив чисельне значення коефіцієнта цієї залежності (стала Габбла). Ці відкриття Е. Габбла стали спостережною основою теорії розширення Всесвіту.

На честь науковця названо астероїд 2069 Габбл, а також Космічний телескоп імені Габбла, що працює на орбіті Землі з 1990 року.

Едвін Павелл Габбл помер 28 вересня 1953 р. у м. Сан-Маріно (шт. Каліфорнія, США).

Докладніше про Едвіна Габбла